Одяг із старих запасів, продукти за зниженими цінами: як пенсіонери Калинівки виживають на пенсії
У кожного із слухачів інституту третього віку Калинівського територіального центру за плечима довге та непросте життя, багатий трудовий стаж, а от можливості та статки після виходу на пенсію — обмежені.
Як виживають на свої зароблені пенсії і чи вистачає коштів на проживання вони розповіли Калинівка City.
BG Image
Людмила Федорівна Красноголова:
«Маю сорок один рік загального стажу. Шістнадцять з них по шкідливості — працювала із ракетним паливом. І за свою працю заробила дві з половиною тисячі гривень. Грошей не вистачає, багато витрачаю на ліки, продукти харчування. Добре, що є чоловік, а це ще одна пенсія.
Але економити все одно доводиться. Я перестала прасувати білизну, щоб зекономити на електриці.
Добре, що збереглися старі запаси одягу. Дістаєш із шафи речі і доношуєш. Вони зараз знову у моді (посміхається: авт.). Ось цій спідниці вже двадцять два роки».
BG Image
Надія Петрівна Сідорова:
«Ми люди старшого віку, а разом із віком приходять і проблеми із здоров’ям. От пішла до стоматолога — 150 гривень, щоб видалити зуба. Зайшла в аптеку — ще 500 віддала, а жити вже немає за що. Хіба при таких пенсіях і витратах можна щось спланувати, щось зекономити.
Нас жартома називають „санітарами“, це тому, що ми приходимо на базар вже наприкінці, коли можна купити продукти дешевше. Підбираємо залишки. А ще у Калинівці є магазини, в яких торгують дешевим черствим хлібом. Буханку хліба можна купити за шість гривень. Ми просто виживаємо і все».
BG Image
Анатолій Ілліч Мишко:
«Маю сорок шість років стажу, працював інженером. До лютого минулого року отримував пенсію 1681 гривню, потім зробили перерахунок і пенсію підняли майже до трьох тисяч гривень. Стало трішки легше, але і цього не вистачає. От за минулий місяць я заплатив 870 гривень за газ, 278 — за електроенергію, 104 за воду, 94 — за стаціонарний телефон і 75 — за мобільний. Коштів не вистачає, бо треба купити ліки, продукти. Я не скупий, якщо потрібно, здам на якісь потреби, але і не транжира. Живу економно.
Після смерті дружини вже двадцять два роки живу сам, тому навчився за ці роки купувати лише необхідне. Продукти ніколи не купую на запас. Навіть хліба купую стільки, щоб не викидати. А одяг залишився ще зі старих запасів, коли були зовсім інші можливості».
BG Image
Марія Самійлівна Цісар:
«Раніше, коли були діти малими, я постійно пекла пироги, торти. Зараз дітей немає біля нас і можливості не ті. Духовку маю, але нею не користуюся, економлю газ. Білизну також перестала прасувати, щоб зекономити на електроенергії.
І опалювати квартиру намагаюся по мінімуму. Але квартира бокова, сиро, холодно. Чоловік мерзне і вмикає газ на більшу потужність. Нам трішки легше, бо ми двоє, дві пенсії, але і витрати також на продукти та ліки на двох».
BG Image
Володимир Степанович Рибаченко:
«На базарі продукти закуповую двічі на місяць. Не купую м’яса, картоплі. Так економніше. Веду здоровий спосіб життя, тому з 1987 року не звертався у лікарню, хіба що із проблемами із зором. Тому і на ліках економлю».
