Три роки минає з часу вибухів на складах боєприпасів у Калинівці. У результаті вибухів найбільше постраждало село Павлівка, але досі не усі постраждалі отримали компенсацію.
-Із 1500 домогосподарств різного ступеня пошкоджень зазнали 1153 будівлі, — пригадує Павлівський сільський голова Віктор Кособуцький. — Пошкодження були різного характеру: у когось вилетіло одне вікно чи кілька листків шиферу на даху, а когось будинки зазнали таких руйнувань, що жити у них було неможливо — таких випадків було шість.
По-різному тривало відновлення пошкоджених будівель. На ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації уряд спрямував кошти з державного бюджету, багато допомагали благодійники, будівельні компанії, гуманітарні місії, чимало робіт мешканці виконували власними силами.
За чотирнадцять днів вдалося відремонтувати місцеву школу, яка зазнала серйозних пошкоджень, і через два тижні після вибухів відновили навчання.
Люди, які за власні кошти ремонтували свої помешкання, відновили будівлі за півтора-два місяці. У кого коштів не було і чекав компенсації відновлення будівель розтягнулося на кілька місяців.
А от що стосується повернення коштів, які павлівчани витратили на відновлення своїх будівель, то цей процес затягнувся на три роки і досі людям не всі витрати повернули.
-Через три роки після вибухів сто вісімнадцяти домогосподарствам не виплачена компенсація, — розповідає сільський голова. — Загальна сума заборгованості складає більше 900 тисяч гривень. Це переважно кошти за внутрішні роботи, які люди робили самі. Все це підтверджено висновками спеціальної комісії та відповідними документами. Щоправда, таких господарств, щоб компенсацію не виплатили повністю, немає. Комусь повернули п’ятдесят відсотків суми, комусь сімдесят, а комусь лише тридцять відсотків.
За ці три роки людям відшкодовували збитки з різних джерел — і з державного бюджету, і з районного. і навіть з сільського.
-У 2017 році шифер, вікна закуповували за державний кошт. Також за державний кошт купували будинки замість пошкоджених, — каже Віктор Кособуцький. — У 2018 — 2019 роках відшкодування йшло з обласного, районного і сільського бюджетів, левова частка — це були кошти обласного бюджету. У нинішньому році невеликі суми ми компенсовували з сільського бюджету. Ми нещодавно порахували, що за цих три роки з сільського бюджету ми спрямували людям на компенсацію збитків від вибухів 500 тисяч гривень. Але це дещо нелогічно. Люди сплачують податки у бюджет об’єднаної громади і виходить, що павлівчани самі собі компенсують витрати. Ці пів мільйона гривень можна було спрямувати на розвиток села. Збитки людям були завдані майном Міністерства оборони, то ж правильно було б, якби їх компенсовували або з державного бюджету або з бюджету оборонного відомства. Люди сподіваються, що їм все таки компенсують їхні витрати. Хоча у нинішній ситуації — лише сподіваються. Втіхою у цій ситуації може бути те, що з усіх випадків, коли в Україні відбувалися вибухи на складах боєприпасів, у нас найбільше компенсували, найбільше вдалося «витягнути» коштів.
