Що калинівчани розповіли про голод для Національного музею Голодомору

У четверту п’ятницю листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, що сталися впродовж ХХ сторіччя. Наймасштабнішим був голодомор 1932-1933 років, від якого, за різними оцінками істориків, померли від 3 до 7 мільйонів українців.

У нинішньому році команди Музею Голодомору та Ukraїner здійснили експедицію до 9 областей України, записали 120 історій свідків Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями і відкрили 66 місць масового поховання жертв штучного голоду-геноциду.

Влітку нинішнього року дослідники працювали у Калинівському районі, де для проєкту «Голодомор: мозаїка історії» записала кілька свідчень місцевих жителів: Ксенії Катічевої—Корольчук з Байківки, Любові Бенедик з Гущинець, Івана Плахотника з Мізякова, Віри Здінської з Іванова, Любові Чернеги з Жигалівки, Ганни Гуменчук з Калинівки.

Калинівка Сіty зібрала ці свідчення разом. Пам’ятаймо!

Любов Бенедик, с.Гущинці

Клуня була — розібрали, забрали. І хату розібрали. В хаті все загорнули, їден кожух лишився в хаті. Це, щоб ми поздихали.

Віра Здінська, с.Іванів

На цвинтарі ями кожний день копали. Ілежали люди в ямах, а не в гробах, а так кидали.

Ксенія Катічева, с.Байківка

Вже має вмерти ця дитина, просить: «Дайте мені стаканчик біленького молочка. Я багато не хочу. Дайте мені стаканчик біленького молока»

Іван Плахотник, с.Мізяків

Морили голодом, морили. Не хотіли, щоб була Україна.

Любов Чернега (Коломієць), с.Жигалівка

Старшій дитині давала і сама чуть пила, а манюній не давала, поклала на межі, «вона, – каже, – всеїдно помре»

Читайте також: Список жертв Голодомору з Калинівського району можна знайти в Інтернеті