Професійні і політичні кар’єри Людмили Дудар і Наталії Кравчук доволі схожі. У недалекому минулому обидві були сільськими головами, Людмила Дудар - у Корделівці, а Наталя Кравчук - у Заливанщині, одна перемагала на чотирьох, інша – на п’ятьох місцевих виборах. Якщо скласти разом час їхнього перебування на чолі громад, то вийде сорок років на двох.
Обоє були успішними сільськими головами, котрим вдалося чимало зробити у своїх громадах. Серед усіх сільських голів Калинівщини за останні двадцять років лише вони обидві нагороджені державними нагородами - «жіночими» орденами княгині Ольги ІІІ ступеня.
На місцевих виборах 2020 року Людмила Дудар і Наталя Кравчук балотувалися у депутати місцевих рад. На очільниць громад – ні, оскільки села, де вони головували до осені 2020 року, увійшли до складу Калинівської міської територіальної громади.
За результатами минулорічних місцевих виборів обоє стали депутатками різних рад – Наталя Кравчук - Калинівської міської, а Людмила Дудар –Хмільницької районної.
На наше запитання – органи місцевого самоврядування це більше «жіноча» чи «чоловіча» територія, і Наталя Кравчук і Людмила Дудар відповіли, що це не про стать, а про компетентність.
-Я вісімнадцять років була сільським головою, - каже Людмила Дудар. – Впродовж усіх цих років доводилось часто співпрацювати з чоловіками, адже на території громади розташовані кілька промислових та сільськогосподарських підприємств, керівниками яких були чоловіки. Як правило, усі вони були членами виконкому сільської ради, то ж спілкуватися з ними доводилось часто. Ніколи з їхнього боку я не відчувала ні приниження, ні дискримінації, ні упереджень. Між нами було професійне спілкування.
Людмила Дудар
Але, каже колишня сільська голова, щоб спілкування було таким, доводилось опановувати «чоловічі» галузі. Зате тепер вона може багато розповісти про опалювальні котли, системи вентиляції повітря, вуличне освітлення, поперечний перетин кабелів чи тротуарну плитку.
Людмила Дудар головувала у селі, де були не тільки низка промислових підприємств, але й їхня занедбана соціальна інфраструктура. То ж колишній голові села спочатку доводилось через суд повертати ці об’єкти у комунальну власність громади, а потім давати їм нове життя.
У такий спосіб у Корделівці повернули до життя спочатку дитячий садок колишнього цукрового заводу, а згодом і один з найбільших на Вінниччині будинок культури цього ж підприємства. Майже три роки тривав ремонт цього закладу культури, на його реставрацію, за словами Людмили Дудар, було спрямовано більше п’яти мільйонів гривень.
Дитячий садок у Корделівці
Будинок культури у Корделівці
Нині цей заклад культури став центром дозвілля для мешканців Корделівської громади. Тут постійно відбуваються концерти, інші мистецькі заходи, працюють гуртки, бібліотека. Відбуваються репетиції та виступи місцевого аматорського народного колективу «Співоча родина», котрий утворився після відновлення закладу культури.
-Найголовніше не стать того, хто очолює громаду, а бажання щось робити. Коли є бажання, то сили і кошти знайдуться. Коли ти бачиш результати праці, знаєш, що це потрібно для мешканців твоєї громади, тоді знайдеш усі можливі сили, - каже Людмила Дудар.
У травні нинішнього року виповниться двадцять один рік, як Наталя Кравчук стала на чолі громади у Заливанщині.
Наталя Кравчук
Всього у політичній біографії Наталії Кравчук п’ятеро виграних виборів сільського голови.
У 2000 році в селі відбувалися позачергові вибори сільського голови. Наталя Кравчук, тодішня працівниця сільського фельдшерського пункту, була однією з чотирьох кандидатів і перемогла на них. Відтоді вона не програла у громаді жодних місцевих виборів – після того перемагала на виборах сільського голови у 2002, 2006, 2010 та у 2015 роках.
Ніхто із її колег, жінок – сільських голів Калинівщини, не має стільки перемог на місцевих виборах.
-Стать тут ні до чого. Виборці у першу чергу дивляться не на стать, а наскільки ти компетентна, живеш їхніми проблемами, виконуєш обіцяне, - переконана Наталя Кравчук. –Якби те, що я обіцяла, йдучи на вибори, розходилось зі справами, то, повірте, виборці у громаді не дивилися б на те жінка ти чи чоловік. Якщо ти прагнеш змінити життя в громаді на краще, думаєш про її розвиток, покращення якості життя, надання послуг мешканцям сіл, то люди усе це побачать, особливо у такій невеликій громаді, як наша. А якщо твої слова розходяться з ділом, то і про довіру виборців можеш забути. Особисто я намагалась і намагаюсь виконати те, що обіцяла людям і писала в передвиборчих програмах, щоб не було соромно перед людьми за те, що не зробила.
Громада, яку очолювала Наталя Кравчук, невелика. До її складу входили троє сіл – Заливанщина, Весела та Первомайське, у трьох селах – менше тисячі мешканців.
За роки перебування Наталії Кравчук на посаді сільського голови у громаді вдалося багато чого зробити. Завершити газифікацію, збудувати водогін, відремонтувати сільський будинок культури, відкрити ще одну групу у дитячому садку.
Будинок культури у Заливанщині
Серед найважливіших зрушень, яких вдалося досягти, Наталя Кравчук вважає зміну ставлення мешканців громади до місцевих справ. Якщо раніше доводилось просити людей прибрати територію, навести лад біля своїх домівок, викосити бур’яни, то зараз люди самі беруться за цю роботу.
Весняне прибирання у Заливанщині
Коли кілька днів тому Наталя Кравчук, яка зараз виконує обов’язки старости Заливанщинського старостинського округу, через соцмережі закликала мешканців громади приєднатися до акції «Озеленення планети», то навіть не очікувала. що стільки земляків відгукнеться на її заклик.
-Була дуже приємно здивована, коли відгукнулося багато наших односельців. За роботу взялося понад п’ятдесят осіб, - каже Наталя Кравчук.
В одному аспекті, стать, на думку Наталі Кравчук, таки має значення. Вона переконана, що у тих громадах, на чолі яких стоять жінки, з благоустроєм територій справи кращі.
-Не сприйміть це за гендерні упередження, але, як на мене, там, де в громадах головують жінки, там більше уваги приділяється благоустрою, села акуратніші, більше квітів, - вважає Наталя Кравчук.
Ці слова мають під собою ґрунт. У Заливанщині, де Наталя Кравчук раніше була сільським головою, а після децентралізації виконує обов’язки старости, колишні працівники сільської ради власноруч зробили чимало клумб у різних місцях – на в’їзді в село, біля автобусних зупинок і навіть там, де колись була баюра. А цьогорічної весни вже висадили більше 250 дерев.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.
