ВВС News Україна визначила Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2021. Відбором займалася редакція ВВС News Україна разом із журі конкурсу.
У Довгому списку Книги року ВВС-2021 з-поміж 16 видань є і роман Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку».
Який це стосунок має до Калинівщини? А той, що авторка «Мієчки» провела дитячі роки у Хомутинцях, навчалася у місцевій школі, її і зараз часто можна «виловили» у цьому селі.
Де б не працювала Євгенія Кузнєцова – Іспанії, Німеччині, Шотландії чи якійсь іншій країні світу – вона кілька разів на рік неодмінно приїжджає у село, де минули її дитячі роки, де вона черпає натхнення і творчі сили.
Євгенія Кузнєцова у Хомутинцях
Бабуся письменниці Раїса Морозюк каже, що якось онучка їй зізналася, що якби їй сказали, що немає Хомутинців і їхньої хати, то для Євгенії не було б місця на Землі.
Мальовничі краєвиди Хомутинців. Так званий камінь Степана Руданського
Чи не у кожному своєму інтерв’ю, які роздає Євгенія Кузнєцова після виходу книги, вона щоразу наголошує, що її дитинство минуло у цьому селі. Тут вона мешкала з родиною, тут разом з рідною сестрою, нині відомою журналісткою Марічкою Вареніковою, впродовж семи років навчалася у місцевій школі.
«До сьомого класу, поки не перебралися в місто, я жила і вчилася у Хомутинцях. Цей період був визначальним для мене, бо село — це абсолютно інший світ. Ми мешкали у будинку, який збудував мій дід… Там я виростала. Будинок стояв відокремлено, сусідів ми зовсім не мали. З одного боку — ставок, з іншого простягались городи, й лише за ними жили люди. Наче безлюдний острів.
…Я була доволі замкненою в собі, геть не балакучою, мало хто знав, що там у мене на думці. Дуже багато читала», - згадувала Євгенія про своє дитинство у Хомутинцях в одному з інтерв’ю.
Будинок у Хомутинцях, де минуло дитинство авторки роману "Спитайте Мієчку"
Цей зв'язок з дитинством Євгенія досі відчуває - з Хомутинцями у Євгенії особливий духовний зв’язок.
Саме будинок бабусі у Хомутинцях став місцем дії роману «Спитайте Мієчку». І хоч у романі жодного разу не згадується назва Хомутинці, а сама Євгенія каже, що ця книга про місця дитинства, а не про конкретний будинок, її рідні так не вважають.
-Коли я писала роман, то навмисно намагалася перенести себе з цього будинку в інший простір, - каже Євгенія. – Бо герої це не ми, не можна точно сказати, що книга про нашу сім’ю.
-Женя нам щоразу каже, що у романі збірні образи, але я чітко бачу там Хомутинці, своїх дівчат, цей будинок, бабусю, - апелює мама авторки Тетяна Морозюк.
Мама і бабуся Євгенії Кузнєцової - Тетяна та Раїса Морозюк
Будинок, якого збудував дідусь письменниці, і досі є сакральним місцем для усієї родини. Де б не були діти, онуки та правнуки, вони неодмінно сюди повертаються, щоб набратися сил і натхнення. Змінилися часи, але життя тут не завмерло, а стало, здається, ще жвавішим, адже тепер тут зустрічаються три, а то й чотири покоління представників однієї родини. І кожному тут цікаво і комфортно, а дехто намагається впізнати себе серед героїв роману Євгенії.
