Напад росії на Україну змінив життя мільйонів українців. У цей важкий для країни час багато з нас, усіляко допомагаючи армії, відкрили у собі нові здібності, щоб бути корисним державі, війську, суспільству. Зокрема, подібну трансформацію пережили сотні калинівчан, які змінили або підлаштували свою діяльність, щоб допомагати Збройним Силам України.
Калинівка.Сity розповідає три історії про калинівчан-підприємців, які не лише вберегли свій бізнес у воєнний час, але й частково переформатували його на допомогу українській армії.
ЗСУ б’ють ворога, а він - патріотичні татуювання
Калинівчанин Тарас Самар професійно займається тату понад два роки. Після початку повномасштабної війни росії проти України, коли будь-який бізнес опинився на межі краху, хлопцю вдалось не лише зберегти, але й навіть примножити клієнтську базу. Майстрові тату допомогла у цьому патріотична акція. Тарас пропонує безкоштовно набити тату патріотичного змісту при умові, що клієнт перерахує кошти у благодійні фонди на підтримку Збройних Сил України. Вже за перший місяць акції клієнти Тараса перерахували понад 15 тисяч гривень на потреби української армії, а за майже три місяці ця сума перевищила 30 тисяч гривень.
- Після того, як 24 лютого росія почала широкомасштабну війну, я втратив багато попередніх замовлень. Коли перший шок минув, люди знову почали звертатися. Тоді й виникла ідея - бити патріотичні тату і допомагати нашій армії палити русню, - розповідає тату-майстер Тарас Самар. - Концепт простий: записуєшся на сеанс, надсилаєш підтвердження про оплату, і отримуєш патріотичний візерунок.
Тарас СамарФото: ФБ
Умови патріотичної акції хлопець опублікував на своїй сторінці в Іnstagram іще на початку березня, й відтоді десятки охочих захотіли набити на своєму тілі патріотичні татуювання та заодно перерахували кошти на армію.
- Раніше патріотична тематика була досить рідкісною, за увесь минулий рік було не більше десяти таких робіт. Після 24-го ця цифра виросла просто колосально. За ці декілька місяців я набив понад 30 патріотичних татушок, точно не рахував, може й більше, - каже тату-майстер. - Дівчата найчастіше обирають акуратні тату колосків, квітів, орнаментів або маленькі надписи, наприклад "скажи паляниця" чи щось подібне, а хлопці - тризуби, послання російському кораблю чи вишивку.
Тарас розповідає, що за три місяці нового етапу війни змінились не лише тематика, яку обирають його клієнти, але й, власне, люди, які приходять робити до нього тату. Зокрема, значна кількість нових відвідувачів - це люди із регіонів, де тривають бойові дії.
- Тепер багато моїх клієнтів - це люди родом звідти, де зараз триває війна. Наприклад, нещодавно набивав тату жінці із Харкова, яка переїхала на Вінниччину через війну. Вона захотіла прикрасити своє тіло колоском, аби таким чином зафіксувати на своєму тілі спогад про великі переживання та велику подорож, яку вона подолала, - каже Тарас.
Набивають тату у Тараса і військові, які у коротких відпустках знаходять кілька годин часу, аби залишити на своєму тілі якийсь малюнок.
- Взагалі, думка про те, що зображення, яке ми набиваємо на тілі, обов'язково повинно мати глибинний зміст та значення - це пережиток минулого. Зараз тату набивають скоріше щоб увічнити якусь подію або просто прикрасити своє тіло візерунком, і патріотична тематика тут мало чим вирізняється, - пояснює Тарас Самар. - Цікавий факт: як правило, військові набивають собі абсолютно не патріотичні тату.
Тарас Самар каже, що зараз попит на патріотичні тату поступово впав, проте припиняти акцію на підтримку Збройних Сил України він не планує. Щоправда, її умови калинівчанин дещо змінив - тепер половину вартості татуювання клієнт платить майстру, а решту перераховує на потреби ЗСУ.
Замість брендових суконь одяг для військових
До лютого 2022 року бренд Імпакт був доволі відомим в Україні. Його заснували колишні танцівники Марина та Андрій Шулики. Вони шили худі, джогери, футболки, сукні та інший асортимент якісного одягу. Їхнє виробництво усі принади руского міра відчуло у перші години від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Мордорський ракетний удар вразив військовий об’єкт у Калинівці, неподалік якого розташоване виробництво та будинок, у якому мешкають подружжя Шуликів та батько Марини. Вибуховою хвилею суттєво пошкодило майстерню та будинок Шуликів, батько Марини зазнав поранень.
Андрій та Марина Шулик (червень 2021 року)
Майстерня Шуликів серйозно постраждала від вибуху - пошкоджена стеля, частина обладнання, вибиті вікна та інші руйнування унеможливили нормальну роботу підприємства.
Проте страшні перші години війни не зламали подружжя Шуликів та їхню команду. Після кількох днів шоку в Імпакті повернулись до праці. Але замість фірмових костюмів та брендового одягу власного виробництва команда почала шити речі для українських захисників.
- Із перших днів ми розвозили гуманітарну допомогу, їжу на блокпости та до КПП військових частин, робили все, що було у наших силах. Пізніше ми запитали хлопців, у чому є потреба. Виявилось, що хлопцям потрібні теплі шкарпетки, білизна та інші елементи одягу. Тому ми вирішили працювати саме у цьому руслі.
Щоб оговтатись від наслідків ракеткої атаки московитів, команді знадобилося трохи менше тижня. За цей час вони знайшли нове приміщення, куди перевезли частину необхідного обладнання, та знову зібрали свою команду майстрів.
- Ми з дружиною запропонували усім нашим працівникам допомогти армії, попередивши, що можливо доведеться працювати безоплатно. Проте усі члени нашої команди, які були на місці і нікуди не поїхали, зголосились допомагати. Скажу більше, у перші дні після поновлення роботи я не знав ледь половини людей у новій майстерні: допомагали родичі, знайомі, працівники швейних майстерень, які тимчасово не мали змоги працювати на своїх підприємствах, та просто охочі бути корисними, - розповідає Андрій Шулик.
Команда Імпакту перекваліфікувалася та почала на волонтерських засадах створювати речі, призначені саме для захисників України. За лічені дні навчились шити бафи, білизну для військовослужбовців, а також утеплені костюми, які можна одягати під форму в холодний період року, що було особливо актуально у перші тижні повномасштабного вторгнення російських окупантів. Окрім цього, команда Імпакту допомагає військовослужбовцям, які працюють у Калинівці, ремонтуючи їхній військовий одяг.
За словами Андрія Шулика, для українських військових вони передали речей на суму майже 200 тисяч гривень, а кількість одиниць одягу навіть не встигають порахувати.
Своє виробництво подружжю Шуликів довелося тимчасово перенести: вони шили білизну та одяг не у власній майстерні, а у підвальному приміщенні однієї з протестантських церков Калинівки.
У ресторані готують каші для воїнів
Після 24 лютого, коли розпочалася повномасштабна агресія росії проти України, вигляд кухні цього закладу змінився - замість вишуканих страв тут почали готувати поживну їжу для українських захисників, яку передають на фронт.
Ресторан «Grill Yard», що у Калинівці. На годиннику - дванадцята година, відвідувачів ще немає, але на кухні кипить робота. Ганна Яремчук перемішує фарш та робить тісто для вареників, Лариса Братковська нарізає листи капусти на голубці, а Людмила Єгорова стерилізує металеві кришки для консервації. У великій прозорій мисці шеф-кухар Олександр Маковей готує суміш, яка стане основою поживних каш для українських захисників.
- Сьогодні готуємо суміш гороху та перлової крупи, - розповідає Олександр Маковей, шеф-кухар ресторану «Grill Yard», в якому від початку повномасштабної війни готують їжу для українських військових. - Загалом, ми використовуємо різні крупи, зокрема рис, гречку, пшоно, горох та перловку. Як правило, відштовхуємось від того, що маємо на складі або що привозять волонтери.
Людмила Єгорова заливає окропом майбутню консервацію
Олександр працює на кухні цього ресторану майже 16 років. Каже, ніколи не уявляв, що на кухні закладу він буде готувати консервацію, тягати автоклави та «розбирати» тушу свині. Проте жодних нарікань чи скарг у чоловіка та його підопічних немає - усі прекрасно розуміють, чому та для кого вони це роблять.
- Коли Вікторович запропонував нашій команді працювати на потреби армії, то всі без роздумів погодились, - каже Олександр Маковей. - Всі прекрасно розуміють, що в країні війна, кожен працює заради нашої спільної перемоги.
Вікторовичем шеф-кухар Олександр називає власника закладу Владислава Бартоша. Чоловік допомагає українській армії ще із 2014 року: спершу надсилав матеріальну підтримку до різноманітних фондів, проте з часом вирішив співпрацювати із місцевими волонтерами. Після початку повномасштабної загарбницької кампанії московських окупантів, у Владислава Бартоша виникла ідея готувати їжу для військових на базі ресторану, яку підтримали працівники закладу.
- Поговорив із нашими працівниками, усі погодились втілити в життя цю ідею, навіть розуміючи, що можливо доведеться працювати безкоштовно, - розповідає Владислав Бартош. - До роботи долучились не лише кухарі, але й наша бухгалтер, офіціант. Навіть я інколи допомагав, коли не встигали доробити наступну партію. І в цьому немає нічого дивного - тільки в єдності наша сила і тільки разом ми можемо перемогти ворога.
Владислав Бартош
Спершу на кухні ресторану із запасів, які були на складі, почали готувати закрутки із тушкованим м’ясом. Після того, як кілька перших партій тушонок продегустували солдати безпосередньо на фронті, то вирішили дещо змінити рецептуру та готувати одразу м’ясо із гарніром. Так з’явилася ідея з кашами. За словами Олександра Маковея, оновлену рецептуру команда ресторану опанувала за кілька днів та почала повноцінно працювати на благо українських захисників.
Шеф-кухар закладу Олександр Маковей
Кухарі завершують вимішувати суміш із м’ясного фаршу, крупи та обсмажених овочів, та зважують його.
- На 40 півлітрових банок має вистачити, - оцінює шеф-кухар та одягає гумові рукавиці: пора наповнювати банки майбутніми солдатськими обідами.
Кашу розкладають у банки, по 230 грамів на кожну, заливають маринадом із води та спецій та закатують металевими кришками. Потім ці банки кладуть до автоклаву. Одна закладка - 24 півлітрових банки. Мине ніч і закрутки будуть готові для того, аби їх відправили українським захисникам.
Готові каші потрапляють на фронт завдяки волонтерам.
Щодня у ресторані готують 120 банок поживних кашівФото: ФБ
- Хлопці на фронті просто у захваті від цих каш, постійно дякують та просять привезти ще, - каже Володимир Морозов, який співпрацює із командою Владислава Бартоша ще із 2014 року. - Куди би ми не заїжджали, воїни беруть до своїх підрозділів по кілька коробок. На фронті головне, щоб їжа була поживна та смачна. У випадку із калинівськими кашами усе збіглося.
- Точної цифри я вам не скажу, але більше 10 тисяч банок каші з м'ясом від кінця лютого ми приготували. І це без урахування м'ясних закруток, які ми робили у перші дні, - каже Владислав Бартош. - У грошовому еквіваленті, це більше аніж півмільйона гривень. Але направду ми не вимірюємо нашу працю у грошах, а просто намагаємось бути корисними, допомагати тим, хто захищає нашу державу, її незалежність.
