Здавалося би, чим можуть допомогти у протистоянні російським окупантам м’які іграшки чи ляльки-мотанки? Адже воїнам більше потрібна зброя, амуніція, їжа. Проте у кожного українця зараз є свій фронт боротьби, і калинівчанка Алевтина Логінчук обрала свій шлях, щоб підтримувати бойовий дух українських воїнів та допомогти їм подолати московських загарбників. Жінка створює іграшки та аксесуари, які інші люди передають на фронт або виставляють на аукціони для зборів коштів для Збройних Сил України.
Алевтина Логінчук займається рукоділлям понад дванадцять років та має власну вітрину в одному із калинівських магазинів, де виставляє свої роботи. Жінка розповідає, що патріотичні та етнічні українські мотиви й раніше користувалися популярністю серед її клієнтів, проте після початку широкомасштабної війни росії проти України попит на подібні речі особливо виріс.
Майстриня Алевтина Логінчук
Лялька-мотанка від майстрині з Калинівки
- Мої вироби найчастіше замовляють як сувеніри за кордон, тому я часто створювала речі в етнічних мотивах та кольорах національного стяга. Проте після початку війни почали замовляти «мілітарні» іграшки, - каже майстриня Алевтина Логінчук. - Люди хочуть речі, які відповідають вимогам часу: ось, наприклад, вчора зробила подушку у вигляді каністри. Напевно, найцікавішою була іграшка українського воїна висотою у 70 сантиметрів з іграшковим «Джавеліном» на плечі. Цей вид зброї допомагав українцям нищити ворога, то й попит був на такі іграшки.
Той самий воїн з "Джавеліном"
Патріотичні вироби зараз користуються особливою популярністю
За останні місяці Алевтина передала на фронт десятки різноманітних іграшок, які гріють душу українським захисникам на південному та східному напрямках боротьби з окупантами. Окрім цього, жінка часто допомагає військовослужбовцям у ремонті форми.
- Для хлопців на фронті ці іграшки мають справді велике значення. Здавалось би, навіщо дорослим чоловікам ці забавки, проте тут роль грає моральний аспект та підтримка, яку вони відчувають, коли бачать ці вироби. Воїни, коли бачать іграшки, ледь не наввипередки їх розбирають, вони їх по-справжньому розчулюють, буває не можуть підібрати слів, тому сприймають їх по-особливому тепло. Я помітила, що вони одразу намагаються покласти ці іграшки у кишеню своїх розвантажувальних жилетів, ближче до серця, вважають їх своєрідним оберегом, - каже калинівська волонтерка Анна Заніздра. - Ми вже й не рахуємо, скільки таких рукодільних подарунків Алевтина передала на фронт, як правило, вона несе їх цілими ящиками і не бере при цьому ні копійки.
Алевтина Логінчук із патріотичними іграшками
Про свою допомогу Алевтина відгукується скромно: каже, що кожен робить те, що у його силах, аби перемога та мир прийшли до нас якнайшвидше.
- Найбільше, що мені подобається у моїй роботі - це емоції людей, коли вони бачать готовий виріб. Від цього я отримую шалене задоволення та натхнення, це по-справжньому живить мою творчість та дарує наснагу, - каже Алевтина Логінчук. - Направду, спершу я не розуміла, для чого військовим потрібні ці іграшки, проте вже після того, як перша партія ляльок потрапила до наших захисників, коли почула про їхні сльози та щиру радість, то почала робити їх ще з більшою наснагою.
