Гроші підуть на потреби українських захисників
Впродовж тижня у Калинівській публічній бібліотеці тривала акція «Російську книжку здай, ЗСУ допомагай!» Впродовж цього часу вдалося зібрати три тонни чотириста кілограмів російськомовної літератури, чи то правильніше буде сказати макулатури, бо усі ці книги не виконують уже своєї первісної функції - це, як правило, застаріла література, часом ідеологічно шкідлива, радянські видання.
- За російськомовну макулатуру ми вторгували 10 тисяч 230 гривень, які передали Калинівській міській раді на потреби українських військових, - каже директорка Калинівської публічної бібліотеки Людмила Лівандовська.
Хоч бібліотекарі закликали мешканців громади долучитися до цієї акції, все ж головними учасниками стали сільські книгозбірні.
Бібліотекарка з Черепашинець Вікторія Баюк приготувала російські книжки до здачі на макулатуру
-Участь в акції взяли усі бібліотеки Калинівської громади, - розповідає директорка бібліотеки Людмила Лівандовська. - Бібліотеки провели санацію своїх фондів від ідеологічно шкідливої російської літератури. У такий спосіб нам вдалося очистити лише частину фондів, цей процес триватиме і надалі.
Санація фондів
Бібліотекарі діють згідно з методичними рекомендаціями Міністерства культури та інформаційної політики України. У них зазначено, які російські книги мають вилучити із українських бібліотек.
Міністерство культури після повномасштабного вторгнення росії оприлюднило рекомендації щодо вилучення російської літератури- пропонують вилучати видання, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання ворожнечі, пропагування війни, прославляння осіб, які утверджували російську ідентичність, імперські наративи.
У бібліотеках лише третина книг українською мовою
«Пішли за російським кораблем», - жартує бібліотекарка відділу абонементу Калинівської публічної бібліотеки Олена Костюченко, поки її колега Оксана Інгульська готує книгу «История и география Куликова поля» до списання.
Перед цим вона підготувала до списання та вилучення з фондів книг «Как жили в старину русские цари», «История русской церкви», на черзі - ще одна книга з російської історії «Герои Шипки», а також ціла низка інших книг, зокрема й тих, яких не прибрали з бібліотечних фондів після декомунізації. Бібліотекарі, в першу чергу, прибирають ідеологічно шкідливу літературу, яка містить російську імперіалістичну тематику.
Олена Костюченко (ліворуч) та Оксана Інгулська готують до списання російські видання
Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль зазначає, що понад 100 мільйонів примірників російських пропагандистських книжок, зокрема російську класику, потрібно вилучити з публічних українських бібліотек.
Скільки книг вилучать у Калинівській бібліотеці поки не відомо.
-Ми не підраховували скільки книг російських авторів ми вилучимо з бібліотечних фондів, - каже Людмила Лівандовська, - але те, що наші бібліотеки русифіковані - факт. Нині фонди відсотків на 70 складаються з російських книг. Це спадок ще радянських часів, коли книгами російською мовою нашпиговували усі бібліотеки.
Ці слова бібліотекарка Оксана Інгульська підтверджує цифрами - із трохи більшого як 12-тисячного книжкового фонду відділу абонементу видання російською мовою складають дев’ять тисяч екземплярів, а українською - трішки більше трьох тисяч.
Не треба лити сліз за російськими книжками
-Треба вилучати книжки, які становлять потенційну загрозу для української державності, - каже директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. - Вони впливають на свідомість наших громадян і не всі здатні цю загрозу розпізнати. Всі ці ідеї місіянства, Третього Риму, глорифікації російського народу та його лідерів із сумнівною репутацією для нас перетворилися на обстріли, ґвалтування, свавілля. Коли російські агресори захоплюють якийсь населений пункт, вони заходять у бібліотеки, викидають і навіть спалюють усі книжки українською мовою. Ми маємо давати відсіч зазіханням на наше життя, свободу і незалежність України. Росіяни здавна використовували літературу як зброю. Настав час для книжкової демілітаризації.
Когось може лякати це масове вилучення російськомовної літератури. Від цього можна запропонувати «рецепт» української письменниці Ірени Карпи: «Стільки є хорошої світової літератури без оцього от заламування рук, їзди за 100 вєрстов по болотах, якийсь вєчний мрак, як там всі померли. Краще хай діти читають найкращі зразки світової літератури. Є дуже багато шедеврів, але це не вивчається, тому що у нас постійно продовжувалася оця пострадянська програма з російської літератури. Після Бучі не може бути жодного сентименту до російської великої культури. Це культура ґвалтівників і крадіїв, і жодним Толстоєвським це не припудриш».
