Нещодавно відбувся публічний звіт голови Калинівської райдержадміністрації Володимира Гаврилюка. Він звітував за роботу РДА впродовж 2015 – 2018 років. Звітові передувало кілька зустрічей у територіальних громадах та на промислових підприємствах. Кореспондент Калинівка Сіty слухав звіт голови РДА, а потім попросив Володимира Гаврилюка відповісти на кілька запитань.
-Володимире Олександровичу, нещодавно у ЗМІ була інформація про запобігання підпалові на одному з арсеналів Міноборони. З осені 2017 року, коли відбулися вибухи на 48-у арсеналі, такі інформації для Калинівки дуже чуттєві. Ви, коли звітували, озвучили такі цифри: впродовж 2015 – 2018 років військовій частині 3028 Національної гвардії з районного бюджету виділили 420 тисяч гривень, а в/ч А1119, арсеналу – 80 тисяч гривень. Чим мотивована така диспропорція?
-Тут кілька чинників. Почну з того, що військова частина Нацгвардії більше співпрацювала з РДА. Натомість на арсеналі ще до вибухів часто змінювались командири, вони часом не встигали увійти у курс справи, як їх змінювали, то ж про належну співпрацю не йшлося. По – друге, з 2014 року калинівські нацгвардійці постійно перебували у зоні АТО, зараз перебувають в зоні проведення ООС. Їм постійно потрібна була якась допомога, яку влада намагалася надати.
Арсенал у ці роки мав потужне фінансування з державного бюджету – за період з 2015 по 2018 рік було виділено 60 мільйонів гривень. Ті кошти, які ми мали можливість виділити, на рівень безпеки арсеналу сильно не вплинули б.
І ще один чинник – бюрократичні процедури, пов’язані з рухом коштів, у Нацгвардії значно простіші, ніж у Збройних силах.
Володимир Гаврилюк
-Після вибухів на арсеналі уже минуло майже півтора року, але до цієї теми все одно повертаємось. Під час звіту ви назвали суму у 2 мільйони гривень – саме стільки ще не відшкодовано збитків мешканцям Павлівки. Звідки мають відшкодувати ці збитки – з державного, обласного, районного бюджетів?
-Якби у нас не було об’єднаних громад і усі кошти від податку з фізичних осіб залишалися в районному бюджеті, ми б це питання, напевно, закрили. Але сьогодні своїм бюджетом ми не можемо перекрити цих 2 мільйони гривень - у минулому році виконання районного бюджету склало 99,9%.
Павлівська сільська рада погодилась передбачити у своєму бюджеті 300 тисяч на ці потреби, таку ж суму передбачено у районному бюджеті, а 1,4 мільйона просимо в облдержадміністрації. Якщо область не дасть цих коштів, можливо будемо розглядати можливість судових позовів до Міноборони - такі прецеденти по Балаклії уже є.
Повторюся, якби не було ОТГ, ми б це питання закрили. А поки що ми не маємо ніякої допомоги від об’єднаної громади. Якби ОТГ взяла на баланс музичну школу, співфінансувала будинок культури, будинок дитячої творчості, то тоді б і відшкодування збитків від вибухів можна було вирішити швидше.
-Це з цієї причини деякі районні заклади, будинок культури, лікарня, окремі підрозділи райдержадміністрації зареєстровані у селах?
-Зокрема. А чого, наприклад, управління сільського господарства має бути зареєстровано у місті. Який стосунок до цього має місто? Або управління соціального захисту, яке обслуговує сільських і міських жителів.
Ми не від хорошого життя це робимо, тут боротьба йде за кожну копійку.
-З цього видно, що між районом і ОТГ непрості стосунки. Чи не спонукає це район гальмувати процеси децентралізації? Ряд експертів каже, що саме на рівні районів відбувається спротив цим процесам.
-У Калинівському районі є три об’єднані громади, а в четвертій ще не відбулися вибори. У Павлівці вибори скасували через воєнний стан. Це ж не райдержадміністрація запроваджувала воєнний стан.
Гальмування децентралізації немає, є різні погляди на ці процеси. От Корделівка захотіла приєднатися до Калинівської ОТГ. Я, наприклад, з цим не згоден. Це не була, як на мене, ініціатива знизу, вона йшла від певних осіб. Якби Корделівка приєдналася до Калинівської ОТГ, у решти сіл не було б іншого варіанту, як також приєднуватись до Калинівки. Тоді б це була не громада, а район трішки менший, ніж зараз. Це була б не децентралізація, а саме централізація влади. А по-друге, у нас ще більше врізався б бюджет і ми не могли б фінансувати заклади, які фінансуємо зараз. Звичайно, що у тій ситуації я, як голова РДА, був проти цього.
-Якщо підсумовувати період, за який ви звітували, які з проектів, до яких мала стосунок РДА і які вдалося реалізувати, ви вважаєте найуспішнішим?
-Райдержадміністрація долучалась до реалізації майже усіх проектів, бо майже у кожному проекті є кошти районного бюджету.
Таких проектів багато. Наприклад, спортивний зал у Павлівській школі. Дитяче відділення районної лікарні уже відремонтовано, зараз робимо ремонт терапевтичного і пологового відділень.
Спільно з містом запроваджено роботу центру надання адміністративних послуг - люди тепер не ночують під адміністрацією у чергах по триста осіб.
У Лісовій Лисіївці будується спортивний майданчик зі штучним покриттям.
Впродовж 2015 – 2018 років 87 проектів територіальних громад району здобули перемогу в обласному конкурсі проектів розвитку громад. Кожен з цих проектів мав співфінансування з районного бюджету.
У минулому році вдалося реалізувати два проекти державно–приватного партнерства – це будівництво доріг в Іванівській Слобідці та між Нападівкою та Мончинцями.
За ці роки спільними зусиллями зроблено багато. Велика заслуга у цьому і голови районної ради Василя Поліщука, з яким ми не намагаємось перетягувати каната, а працюємо, щоб люди бачили результат.
-За ці роки зроблено, справді, чимало. Чого, на вашу думку, бракує району і що реально зробити за найближчі три роки?
-Коли я звітував на промислових підприємствах Калинівки, люди найчастіше запитували, коли буде парк, коли облаштують зони відпочинку. Це те, що просять люди і у міста є кошти, щоб це зробити.
Важливим завданням є запуск полігону твердих побутових відходів, а також рекультивація старого сміттєзвалища, що дозволило б мешканцям Варшиці в прямому сенсі дихати на повні груди.
Спортивні майданчики зі штучним покриттям мають бути у кожному селі.
-На вашу думку, у якого регіону, який зараз розвивається, Калинівщині варто щось запозичити?
-У багатьох районах Вінниччини є низка цікавих але одиничних проектів. Але мені здається, що наш район найкращий. Він нормально розвивається, у вирішенні багатьох питань є розуміння багатьох керівників. За останні роки у нас відремонтовано 16 будинків культури, районну лікарню, амбулаторії, дитячі садки, дороги. У нас багато зроблено і зараз до нас їдуть за досвідом.
-Володимире Олександровичу, ваш перший заступник Анатолій Пачевський наймолодший на цій посаді, напевно, в усій області. До цього призначення було різне ставлення – наприклад, що ви призначили на посаду онука Героя України, без досвіду роботи на державній службі.
-Чому Анатолій Пачевський? Це - людина з великим потенціалом, розумна, технічно освічена. Він - молодий, хоче працювати. Візьміть наших сільських голів - як тільки приходить молода людина, відразу пожвавлюється робота, відбуваються якісь зміни.
Молодим треба давати шанс і можливість працювати. Ми ж не можемо перетворитися на політбюро часів СРСР.
На цю посаду було кілька претендентів з великими амбіціями, але за 5-6 місяців до виборів ці амбіції зникали і людей уже треба було вмовляти йти на роботу.
Я переконаний, що це був нормальний вибір.
-Скажіть, за час роботи на посаді, були люди, які хотіли скористатися знайомством з вами, щоб отримати певні преференції?
-За великим рахунком у райдержадміністрації зараз немає важелів, щоб такі преференції робити. Наприклад, РДА не розпоряджається землею.
Преференції треба робити людям, які хочуть розвивати бізнес, щось будують, інвестують у розвиток району.
-За останні років двадцять ви єдиний в районі голова РДА, який їздить на автомобілі вітчизняного виробництва. Не плануєте придбати інший? Розкажіть як ваша сім’я витрачає кошти, на що живе?
-Живемо на зарплату. Інших доходів не маємо. Ми з дружиною працюємо, діти – школярі. Місячний дохід нашої сім’ї складає 26 -27 тисяч гривень. З цієї суми 3,5 – 4 тисячі гривень ми взимку витрачаємо на комунальні послуги. Маємо земельну ділянку в Чернятині, 48 соток - на частині посадили садок, а решту обробляємо. Влітку намагаюся днів на десять поїхати на відпочинок, в першу чергу, щоб оздоровити дітей. Відпочиваємо в Україні - Генічеськ, Моршин. За всі роки ми ні разу не користувалися профспілковою путівкою.
Ланосу, на якому я їжджу, одинадцять років. І ми уже задумались над тим, щоб змінити машину. Купити нову іномарку доходи не дозволяють, а от вживану тисяч за 200 хочемо придбати і заощаджуємо на це кошти.
-На посаду заступника голови РДА ви прийшли після подій 2004 року, головою РДА стали після 2014 року. Де бачите себе через наступні десять років?
-Важко прогнозувати наперед. Якщо ми живемо у громаді, то на громаду маємо і працювати. Планую і надалі займатися політичною діяльністю, а як воно буде покаже час.
