Шостого квітня в Уладівському провели в останню путь капітана Юрія Шклярука.
Сотні людей з цього та сусідніх сіл, а також представники влади, побратими воїна прийшли, щоб віддати шану офіцерові-десантнику, який загинув 2 квітня на Донеччині, поблизу села Іванівського Бахмутського району, у бою з російським окупантами.
Юрій Шклярук
Бахмут - місто титанів і місто героїв впродовж уже кількох місяців залишається найгарячішим місцем у боротьбі з московськими загарбниками. Воїни 80-ї окремої десантно-штурмової бригади тримають оборону на Бахмутському напрямку і знищують окупантів. У складі цієї бригади воював Юрій Шклярук. І у останній свій земний шлях до місця вічного спочинку молодий офіцер вирушив під державним прапором України та під прапором легендарної «вісімдесятки», на якому написане гасло десантно-штурмових військ України «Завжди перші».
Такими ж прапорами була покрита труна з тілом загиблого воїна. А ще попереду процесії несли гільце та весільний коровай - Юрія хоронили як нареченого, адже він не був одружений, ще не створив власної сім’ї. Його життя обірвалося занадто рано -- 30 травня хлопцеві мало б виповнитися двадцять чотири роки.
Чимало бойових побратимів Юрія приїхали, аби віддати йому шану, дехто навіть попри поранення - накульгуючи, з ціпками, руками у бандажах.
- Він той, чиє серце завжди вело нас вперед. Він справжній герой, пам’ять про якого битиметься у наших серцях. Щоразу, коли заплющуємо очі, ми уявляємо його - нашого друга, брата, нашого командира, капітана Шклярука Юрія Ігоровича. Мав честь служити з таким командиром, - мовив над могилою Юрія Шклярука один із його побратимів.
Перша вчителька Юрія розповіла, що бути військовим - це ще дитяча мрія хлопця.
-У четвертому класі ми писали листи і Юра написав, що хоче бути військовим, аби захищати Україну. А тепер він за Україну віддав своє молоде життя.
Військові на колінах перед батьками загиблого воїна
- У школі на уроках ми вчимо любити Україну, виховуємо почуття патріотизму, а сьогодні Юрій дає усім нам урок - урок відданості, самопожертви, патріотизму, любові до України, - промовила на скорботному мітингу директорка місцевого ліцею Антоніна Хільницька.
Десантники віддають шану загиблому воїнові
Останній земний шлях воїна був встелений квітами, а у селі вивішали українські прапори з траурними стрічками. Похоронили Юрія з військовими почестями, як і належить справжньому воїнові, захисникові, який для порятунку України приніс у жертву найдорожче - власне молоде життя.
Вічна слава і вічна пам'ять воїнові, що віддав життя за свободу своєї країни!
Елемент поховальної обрядовості - людям на цвинтарі роздають коровай
