Про фільм
«Позивний „Бандерас“» —український військовий детективний фільм. Редакція Калинівка Сіty подивилася його і ділиться враженнями
Рік виробництва 2018
Стрічка вийшла в український прокат у жовтні 2018 року.
Режисер - Заза Буадзе
У ролях Антон Саєнко, Сергій Лефор, Антон Андрющенко, Володимир Романко, Олег Власов, МиколаЗмієвський. В окремих ролях знімалися військовослужбовці Збройних сил України, які брали участь в Антитерористичній операції.
Бюджет фільму складає 39,3 мільйона гривень, з яких 19,6 мільйона державна підтримка.
Події фільму розгортаються на Донбасі восени 2014 року майже на лінії розмежування. Група капітана Антона Саєнка (позивний «Бандерас») під виглядом саперів прибуває у підрозділ Збройних сил України. Контррозвідники мають три доби на те, щоб виявити російського диверсанта «Ходока». Однак задання виявляється не з легких, воно ускладнюється ще й тим, що «Бандерасу» доведеться діяти у своєю рідному селі Веселому, де його і досі пам’ятають і впізнають, навіть через двадцять років після того, як він звідси виїхав.
Враження редакції
Скажемо відразу, фільм сподобався. Гарна операторська робота, масштабна натура, постійна динаміка, майже немає статичних кадрів, багато якісних екш-сцен зі стрільбою по-македонськи, рукопашними поєдинками героїв, де не завжди добро перемагає зло. Часом схоже на голлівудські бойовики, а «Бандерас» це такий собі український «міцний горішок».
Тепер про мінуси, як на нашу думку. У фільмі кілька сюжетних ліній, часом здається, що їх забагато. Режисер намагається звести в одне бойовик, детектив і драму.
Багато у фільму часових провалів – спочатку Антон Саєнко столичний денді, а уже в наступному сюжеті – він досвідчений контррозвідник. На початку фільму його кохана російськомовна і не сприймає його вибір їхати воювати, а через деякий час - україномовна патріотична волонтерка. Хоча, можливо, у такий спосіб, автор фільму хоче показати як війна змінює людей.
І, звичайно, хотілося побачити більше емоцій, переживань від головного героя. Занадто він холоднокровний і коли гинуть його бойові побратими, і коли він з другом дитинства опиняється на мінному полі, і навіть у сцені кохання.
В цілому фільм вийшов доволі правдивим. Найперше це стосується армійських персонажів. Дуже колоритним вийшов комбат, а також інші армійські герої. Воно й не дивно, адже сценарій частково написаний на основі щоденників нацгвардійця з позивним «Індіанець».
Про те, що фільм правдивий у плані зображення життя військових на війні підтверджують і учасники АТО.
Один наш добрий знайомий рекомендував подивитися цей фільм ще тоді, коли він тільки з’явився на екранах. Цей чоловік сам воював, був заступником командира батальйону по роботі з особовим складом, то ж про взаємини в армії, життя військових знає не з чужих слів. Сцени у фільмі, коли «аватара» кидають в яму, ненормативна лексика, суперечки всередині колективу –це все із життя.
Як нам рекомендували подивитися цей фільм, так і ми рекомендуємо до перегляду. Однозначно - так!
