У мирному житті Олег Присяжнюк був юристом, активістом місцевої партійної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода», за списками цієї політичної сили його обирали депутатом Калинівської районної ради. Але минуло уже два роки, відколи Олег Присяжнюк вимушено змінив фах – з лютого 2022 року він зі зброєю в руках захищає Україну від російських окупантів.
Нещодавно наказом міністра оборони України Рустема Умерова сержанта Десантно-штурмових військ України Олега Присяжнюка нагородили відзнакою «Вогнепальна зброя».
Як зазначено у наказі міністра оборони, за заслуги у забезпеченні обороноздатності України.
За цим коротким формулюванням два роки великої війни, сотні кілометрів фронтовими дорогами Київщини, Херсонщини, Донеччини, звільнення українських територій від окупантів, втрата бойових друзів і незмінна віра у перемогу України.
Олег Присяжнюк
Коли 24 лютого 2022 року розпочалося широкомасштабне вторгнення росіян на територію України, Олег Присяжнюк у цей же день о дев’ятій ранку уже був у військоматі. На наступний день він згідно із мобілізаційним розпорядженням мав рушати у Гайсин для поповнення лав 59-ї окремої мотострілецької бригади. Але замість піхоти Олег Присяжнюк ще до вечора потрапив у десантно-штурмові війська.
Десантником Олег став завдяки своєму товаришу Костянтинові Васюку. На той час у десантно-штурмових військах служив бойовий побратим Костянтина Васюка, з яким вони брали участь у Антитерористичній операції на Донбасі у 2015-2016 роках. І от Костянтин вирішив скористатися знайомством, щоб не гаяти часу, а відразу потрапити у бойовий підрозділ. То ж у перший же день повномасштабного вторгнення вони рушили у розташування 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Олег Присяжнюк (праворуч) та Костянтин Васюк
-24 лютого ми удвох їхали в Житомир, - згадує Олег Присяжнюк. - Усі машини їхали у напрямку Хмельницького, а ми єдині сунули в протилежний бік. У бригаді потрапили в другий батальйон. Перший вже був сформований із тих, хто вже служив в 95 бригаді. Оскільки спеціалізація Костянтина Івановича – протиповітряна оборона, то його призначили командиром взводу пересувних зенітно-ракетних комплексів, а мене - в екіпаж БТР.
Новоспечені десантники відразу стали до виконання бойових завдань, адже ворог сунув на Київ і планував якнайшвидше захопити українську столицю.
На початку березня 2022 року у складі штурмової групи 95-ї бригади Олег Присяжнюк брав участь у боях за Макарів. Десантники увійшли в окупований Макарів, закріпилися на позиціях. Під час проходження ворожої колони техніки гранатометний розрахунок, до складу якого входив Олег Присяжнюк, знищив командно-штабну машину ворога. Впродовж усього березня десантники обороняли Макарів, стримували наступ ворога. Наприкінці березня російські війська почали поспіхом залишати свої позиції і вже 1 квітня 2022 року вся територія Макарівської громади перебувала під контролем Збройних сил України.
Під час боїв за Київщині Олег Присяжнюк отримав перше поранення – після ворожого мінометного обстрілу осколок поранив праву кисть. Але від госпіталізації десантник відмовився – як кажуть військові, лікувався на позиціях.
Після того, як ворога вигнали з-під столиці, командування переформатувало і бойові підрозділи. Після цього Олега Присяжнюка із 95 десантно-штурмової бригади перевели у 46-у окрему аеромобільну бригаду.
-Після боїв за Київшину ми рушили на полігон, де провели на злагодженні та відновленні два з половиною місяці, - каже Олег Присяжнюк – А у липні батальйон відправили на Херсонщину, захищати нові позиції щойно відбиті у ворога. Безперестанку по нас працювали танки, «Гради», літаки, вертольоти, артилерія. Перший тиждень було дуже важко. Ми прийшли на заміну підрозділу, що відбив ці позиції. Крім обстрілів весь час відбувалися штурми. Деколи ворожа піхота підходила до нас на 300 метрів.
Бериславський район Херсонщини став місцем запеклих боїв з ворогом.
Олег Присяжнюк
У липні 2022 року у складі штурмової групи 46-ї бригади Олегові Присяжнюку довелося стримувати наступ ворога поблизу села Потьомкиного. У селі Андріївці десантники захопили спостережний пункт ворога, закріпилися, відбили усі атаки ворога, та внаслідок успішних дій штурмової групи звільнили усе село.
У серпні у складі штурмової групи Олег Присяжнюк стримував наступ ворога поблизу села Білогірки. Під час ворожого гранатометного обстрілу ротного опорного пункту отримав осколкове поранення, але як і після першого поранення відмовився від госпіталізації. А відділення, яким він командував, впродовж двох тижнів успішно відбивало атаки ворога та не зазнало втрат.
Нещодавно підрозділ, у якому служить Олег, повернувся з виконання бойових завдань на Донеччині. У найважчі для України дні Олег Присяжнюк став на захист рідної землі і донині продовжує захищати її від ворога.
