Сьомого серпня в Іванові хоронитимуть уродженця цього села, вояка Національної гвардії України Віталія Бондаря.
Рік тому, 15 серпня 2023 року, рідним Віталія Бондаря повідомили, що він під час бою з російськими окупантами зник безвісти.
Весь цей час рідні Віталія жили надією, що він не загинув у бою, а залишився живим, потрапив у полон.
-Нам повідомили, що Віталій безвісти зниклий, - каже його тітка Наталя Софина. - Рік ми його чекали, рік шукали. У нас була надія, що він живий, бо його побратими, які були з ним у тому бою, сказали, що бачили як Віталій вибіг з машини. І це була соломинка, за яку ми трималися, промінчик надії, що Віталій живий. Жодного дня ми навіть не засумнівалися, що він не живий.
Віталій Бондар
Віталій Бондар народився в Іванові, тут закінчив школу. Після школи поступив на навчання у Бобровицю Чернігівської області – у місцевому технікумі навчався на менеджера з продажу сільськогосподарської продукції.
Рідні розповідають, що Віталій ніколи не завдавав їм клопотів. Де б не навчався Віталій, про нього завжди були гарні відгуки. Навчаюсь у школі, він з п’ятого класу був ведучим шкільних свят, а коли навчався у технікумі, розкрився ще один його талант, про якого рідні не здогадувалися – всі роки навчання Віталій танцював у хореографічному колективі навчального закладу.
Після закінчення технікуму Віталій служив строкову службу, а після її завершення став служити за контрактом. Під час служби познайомився із своєю майбутньою дружиною.
-Віталій служив у Дніпрі. У цьому місті ми познайомились, адже я із Жовтих Вод на Дніпропетровщині,- розповідає дружина Віталія Бондаря Аліна. – Коли Віталій перевівся служити із Дніпра у Калинівку, я переїхала з ним. Ми одружилися, у нас народилася донечка Поліна.
Донечка Поліна називала тата королевичем, а він її - принцесою.
У Калинівському полку імені Іван Богуна Віталій продовжив службу за контактом. У складі цього підрозділу брав участь у Антитерористичній операції, відбув кілька ротацій на Донбасі.
Після закінчення контракту Віталій повернувся до мирного життя, працював у Калинівці на підприємстві «Агромаш».
Віталій Бондар
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Віталій Бондар знову став на захист України.
-Він не чекав, що до нього зателефонують, а зібрав свої речі і 25 лютого 2022 року уже був у частині, - каже дружина воїна.
Віталій Бондар
У лавах Національної гвардії Віталій Бондар боронив від ворога Київщину. Під час вигнання окупантів з Макарівського району Віталій у квітні 2022 року отримав перше поранення. Це сталося під час зачистки села Гавронщини.
Після поранення Віталій знову повернувся у стрій і у складі 14-ї штурмової бригади «Червона Калина» стримував ворога на Донеччині. Поблизу Спірного у 2023 році отримав ще одне поранення.
-Після цього поранення здоров’я Віталія погіршилося, - розповідає Наталя Софина. - У нього погіршились зір та слух. Але коли його мама сказала йому, щоб він після поранень пройшов військово-лікарську комісію і можливо звільнився за станом здоров’я, щоб подумав про майбутнє дитини, то Віталій відповів, що у його побратимів також є діти, і він своїх хлопців не залишить.
За мужність, проявлену у боя, Віталія Бондаря нагородили найвищою відзнакою Національної гвардії України - нагрудним знаком «За доблесну службу», відзнакою Міністерства внутрішніх справ - нагрудним знаком «За відвагу в службі».
Свій останній бій з російськими окупантами Віталій Бондар прийняв біля Роботиного на Запоріжжі у серпні 2023 року. Не усі тіла українських воїнів, які тоді вивезли з поля бою, вдалося ідентифікувати. Тоді рідним воїна і повідомили, що він зник безвісти.
-Місяць тому нам зателефонували із моргу у Запоріжжі і повідомили, що після проведення певних експертиз є збіг одного з тіл по матері, але не сказали, який відсоток цього збігу, - розповідає Наталя Софина.
Після цього, коли рідні не погодились визнати, що це тіло Віталія, їм запропонували зробити ще одну експертизу – доказати батьківство.
Рідні Віталія разом із його п’ятирічною донькою поїхали у Запоріжжя, де здали необхідні аналізи на підтвердження батьківства.
-Останній місяць був найгіршим у нашому житті, бо це було не життя, а постійне чекання найстрашнішого, - каже Наталя Софина. - Будь-який дзвінок з невідомого номера викликав стрес. Часом ми боялися брати слухавку, щоб не почути найстрашнішого, що наш Віталик загинув. Я боялася брати трубку від рідних, щоб вони не сказали мені якоїсь поганої звістки. До останнього у нас була надія.
Ця надія згасла, коли 5 серпня рідним повідомили, що одне з тіл, що зберігалося у запорізькому моргові, на 99,9% є батьком Поліни Бондар.
А наступного дня надійшло офіційне повідомлення про загибель воїна, у якому зазначається, що, виконуючи бойове завдання, Віталій Бондар загинув 13 серпня 2023 року поблизу села Роботиного Пологівського району Запорізької області.
Бондар Віталій
Його життя обірвалося у тридцять років.
Спочивай з миром, мужній воїне. Вічна пам’ять!
