Кілька тижнів тому мешканець Гущинців Сергій Горденко став володарем звання «Найкраща господарська садиба Іванівської територіальної громади».
Конкурс на найкращу садибу в Іванівській громаді влаштували з нагоди Дня незалежності і Сергій Горденко став одним із сорока чотирьох переможців у цій номінації.
Переможцем цього конкурсу Сергій Горденко став багато в чому завдяки своєму захопленню – впродовж останніх років він займається виноградарством і за цей час пройшов шлях від аматора до визнаного майстра цієї справи.
Сергій Горденко
Нині Сергій Горденко вирощує більше трьохсот сортів та гібридних форм винограду. Такої плантації і такого розмаїття винограду у Гущинцях немає більше ні у кого.
Зараз сонячні ягоди саме дозрівають, тож у винограднику ціла палітра кольорів.
Виноград - ягода, оповита легендами. Наприклад, одна з них розповідає, що раніше, коли виноград тільки з’явився на Землі і вона була його матір’ю, а Сонце батьком, грона наливалися не місяць і не два, а впродовж доби. Ті, що дозріли на світанку, отримали від ранкової зорі ніжний рум’янець і стали рожевими. Грона, які дозріли вдень, стали золотисто-жовтими, бо взяли від яскравого сонця золото його променів. А ягодам, що дозріли пізно ввечері, ніч передали свої бархатисто - сині барви.
У винограднику Сергія Горденка плоди ніби щойно зійшли з цієї легенди. Кожне гроно грає на сонці своїми відтінками - жовтим, зеленим, рожевим, темно-синім, фіолетовим, малиновим, усіх і не перерахувати.
Серйозно виноградарством Сергій Горденко почав займатися після того, як став пенсіонером.
-Попросив у тещі шматочок землі, щоб посадити не картоплю, а щось для душі, - розповідає Сергій Горденко. – Вона виділила невелику ділянку біля межі, на якій я посадив малину. Якось приїжджаю з Калинівки в село, а теща смакує ягодами, а потім каже: «Сергію, посади ще щось». Тоді я посадив кілька десятків кущів смородини. А потім дійшла черга і до винограду.
Тещине обійстя ніби було створене для того, щоб тут садити лозу – ділянка видовжена з півночі на південь, якраз для розташування рядів, як того вимагає наука.
Сергій Горденко розповідає, що перед тим, як взятися за вирощування винограду, він скликав сімейну раду – запитав у дітей, чи будуть вони допомагати йому у цій дуже кропіткій праці.
-Усі погодились і слово своє тримають, допомагають,- каже Сергій Горденко, посміхаючись. –Копають ямки для посадки нових кущів, косять міжряддя, доглядають за рослинами. Для мене це неабияка допомога. Але найбільше тішуся з того, що діти приїжджають.
Виноградна лоза потребує постійної уваги та догляду – Сергій Горденко каже, що працює у винограднику по чотири-п’ять годин щоденно. Адже щоб виростити хороший та соковитий урожай, лозу потрібно плекати. Бо так не буває, щоб смачний і якісний виноград виріс в поганих умовах — без догляду. Виноградар переконаний, що у цю справу, як і у будь-яку іншу, якщо ти її любиш, потрібно вкладати душу. Без душі винограду не виростиш.
У колекції Сергія Горденка більше трьохсот сортів і гібридних форм винограду. Але серед цього розмаїття є кілька особливих сортів – виноградар цілеспрямовано підібрав сорти, які мають такі ж назви, як і імена найрідніших йому людей.
-У мене є сорти Гала, Наташа, Олег, Назарій – «тезки» дружини, доньки, сина, онука, - розповідає Сергій Горденко. - Зараз вони ростуть у різних місцях виноградника, але з часом я їх висаджу усі поряд - об’єднаю в одну родину, як і у житті.
