Сто двадцять років тому, у травні 1900 року, розпочався рух потягів по вузькоколійній залізниці Житомир – Ольвіопіль, довжина якої була 465 кілометрів і котра пролягла на землях теперішнього Калинівського району.
Збудувало вузькоколійну залізницю «Перше товариство під’їзних шляхів». Це приватна залізнична компанія, яку заснували у 1886 році.
Залізниця пролягала через станції Бердичів, Холоневська та Калинівка, розташовані на території теперішнього Калинівського району, а також Турбів, Гуменне, Гайсин, Зятківці, Гайворон. У Калинівці вузькоколійка перетиналася з ширококолійною лінією Козятин –Жмеринка. Була також гілка Холоневська – Семки (тепер село у Хмільницькому районі).
Фрагмент карти вузькоколійних залізниць, 1914р. (виділення Калинівка Сіty)
Протяжність на ділянках дороги складала: Бердичів – Холоневська (61-й км) – Калинівка (76-й км), Холоневська – Семки (42 км).
На вузькоколійці було три вузькоколійних локомотивних депо – на станціях Холоневська, Вінниця та Гайворон. Окремі споруди локомотивного депо на станції Холоневській збереглися і досі, але їх використовують за іншим призначенням.
Одна з будівель колишнього локомотивного депо на станції Холоневська
Майже усі станції вузькоколійки отримали назви від населених пунктів, де вони розташовувались. Окрім однієї – Холоневської.
Вокзал на станції Холоневській
Назву станція отримала завдяки відомому роду Холоневських, на чиїх землях була побудована. За однією з версій, граф Холоневський віддав ці землі під залізницю безкоштовно, але за умови, що станцію назвуть на честь знатного роду.
У 1911 році на станції Холоневській побудували залізничний вокзал, який функціонує досі.
Цікаво, що після того як через Холоневську у 1936 році проклали широку колію, до залізничного вокзалу станції з одного боку підходили поїзди вузькою колією, а з іншого - широкою.
Колись до цього перону вокзалу прибували вузькоколійні потяги
Варто зазначити, що вузькоколійки будували приватні інвестори, то ж мережу вузькоколійок будували доволі ґрунтовно. Це стосувалося як самих шляхів, так і станційних будівель, мостів, водопропускних труб, іншої інфраструктури.
Для залучення капіталу на будівництво вузькоколійки «Перше товариство під’їзних шляхів» випускало облігації. Так для будівництва Калинівка –Гайворонського вузькоколійного під’їзного шляху та придбання рухомого складу товариство випустило облігацій на суму 4 мільйони 491 тисячу 500 рублів, а потім ще на суму 964 тисячі 100 рублів. Виплати за облігаціями складали 5% річних. Витрати на будівництво однієї версти під’їзних шляхів на цій ділянці склали 23 тисячі 566 рублів 30 копійок.
Облігація для будівництва Калинівка–Гайворонського вузькоколійного під’їзного шляху
Починаючи з 1960-х років обсяги вузькоколійної мережі скорочувались. Першою зникла ділянка вузькоколійки Бердичів – Холоневська – Калинівка – Гуменне. Її не стали переобладнувати під широку колію, а просто розібрали.
Про те, де раніше пролягала вузькоколійка нагадують залишки колишніх залізничних насипів.
По цьому насипу у Іванові пролягала вузькоколійка
