Калинівчанці Надії Всеволодовій виповнилося 95 років. Вона - одна з найстаріших мешканців міста. Хоча, дивлячись на добре та усміхнене обличчя ювілярки, важко повірити, що їй уже стільки. У свій поважний вік має Надія Всеволодівна ясний розум та добру пам’ять. Вона декламує напам’ять поезію Шевченка, Лесі Українки, досі читає книжки, та ще й без окулярів.
Ювілярка запевняє, що жодних секретів довголіття у неї немає. Напевне, її непросте життя загартувало, зробило міцнішою та витривалішою.
10 фактів з життя Надії Всеволодової
№1
Народилася 10 січня 1926 року у Генічеську Херсонської області. Згодом родина переїхала у Калинівку.
№2
У 1942 році, коли Надії було шістнадцять років, дівчину забрали на примусові роботи у Німеччину. Десять місяців Надія перебувала у таборі, а згодом її за десять марок викупила польська німкеня в найми для літніх батьків, у яких українка пропрацювала майже 2 роки.
№3
Після приходу радянської армії, 12 лютого 1945 року, Надія Сазонівна потрапила у військовий шпиталь, де працювала санітаркою хірургічного відділення.
Після війни, коли вона їхала в потязі до Хабаровська, її впізнав боєць, котрому вона надавала допомогу. «Він ходив по вагонові і розповідав, що зустрів сестричку, рятувальницю, яка виходила його на фронті», - розповідає Надія Сазонівна.
№4
Після розформування військового шпиталю, Надія Всеволодова працювала у санаторії на території Австрії, в якому, за словами Надії Сазонівни, поправляли своє здоров'я майже усі вищі чини Першого Українського фронту. Додому повернулась у жовтні 1945 року.
№5
Має статус учасника бойових дій. Нагороджена радянським орденом «Отечественная война» ІІ ступеня та українським орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
№6
Тридцять сім років трудового стажу за плечима у Надії Сазонівни. І майже всі вони пройшли в управлінні праці та соціального захисту населення. Навіть коли жінка вийшла на пенсію, не змогла сидіти без роботи, майже цілий рік ходила на роботу, не отримуючи при цьому заробітної плати.
№7
Надія Всеволодова — одна із учасниць проєкту «Люди Перемоги», який у 2015 році проводив один із телеканалів. Історія життя калинівчанки увійшла у книгу про долю українців, які пережили Другу світову війну.
№8
Через 70 років після закінчення Другої світової війни її наздогнала ще одна війна — російсько-українська. Цього разу Надія Сазонівна переживала не за власне життя, а за життя чоловіка своєї онуки, якого поранили на сході України.
№9
В свої 95 років Надія Сазонівна знаходить для себе цікаві захоплення — доглядає песика та кота, читає книги, малює.
№10
Ювілярка знає напам’ять уривки з поем Шевченка «Катерина» та «Причинна», поезію Лесі Українки та інших поетів.
