19 січня православні та греко-католики відзначають свято Богоявлення, Хрещення Господнього.
Водохреща (або Ордана, Йордана, Богоявлення) — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Головна подія цього дня освячення води. Але впродовж останніх років у день святкування Хрещення Господнього відбуваються масові пірнання в ополонку.
У Православній Церкві України відреагували на масові занурення в ополонки в час святкування Хрещення Господнього.
«Мотивація у кожного різна: хтось «змиває гріхи», хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням «давньої української традиції». Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. За спостереженнями масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження», - коментують в ПЦУ у Фейсбук.
Церква не забороняє пірнати у зимову воду, але наголошує, що це право і вибір кожного.
«Ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього. Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі «за» і «проти»: стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії».
За українською традицією, на місці освячення води прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».
Після недовгої відправи священик занурював в ополонку хреста. Коли священик освячував воду, в українській традиції було стріляти з рушниць, а хлопці випускали в небо голубів. Також в українській традиції окроплювати оселю та вмивати обличчя свяченою водою.
Здавна освячену йорданську воду вважають за велику святість. Її зберігали цілий рік.
Наші предки вважали, що в той момент, коли священик занурює хреста у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудну білизну опустити у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому жінки утримувалися прати у річках білизну впродовж цілого тижня після Водохреща.
