Ім’я Олексія Бойка з Пикова добре відоме не лише мешканцям Калинівщини, а й далеко за її межами. Відоме багато в чому за дотепними гуморесками пиківчанина, які не раз друкували на сторінках відомих українських газет та журналів і за які Олексій Бойко став лавреатом літературно-мистецької премії імені Степана Руданського.
У доробку гумориста дві з половиною тисячі гуморесок, дев’ять гумористичних збірок, а на черзі вихід десятої, ювілейної.
Ювілейної не тільки тому, що десята, а ще й тому, що 18 лютого Олексій Михайлович відзначає 85 річницю з дня народження.
Олексій Бойко працював у Пикові вчителем фізики, він уже давно на пенсії, а багато його учнів і досі підтримують зв’язок зі своїм колишнім учителем. Багато з них, і через десятиріччя після закінчення школи, розповідають про уроки Олексія Михайловича, допомагають у виданні його збірок.
У день ювілею поета-гумориста пропонуємо добірку поезій Олексія Бойка.
«Трасти і контрасти»
2009 р.
Не сподівайтесь
Коли я піду
В інший світ,
Коли земля
Впаде на груди,
Не сподівайтесь
Що ніхто
За мною плакати
Не буде.
За те, що я
На ліках жив,
За те, що їх
Ковтав на совість,
За мною
Плакатиме вся...
Фармацевтична
Промисловість.
Вже сьогодні
Не з’їдайтесь, друзі,,
Не силкуйтесь знати,
Хто ж то буде завтра
Нами керувати.
Керувати буде
Камарилья сита!
А ми — вже сьогодні...
Відкинем ... копита.
«Непричесані персонажі»
2012 р
Бува і таке
Подібне щось
У кожного буває:
Накоїть голова,
А спина — відбуває.
Було таке
І у сусідки Люби:
Не стримався язик,
А вилетіли — зуби.
Козакові на вус
Козаче, брате мій,
Мотай собі на вус:
Тоді, лише тоді
Тут Україні бути,
Коли в душі твоїй
Воскресне не Ісус,
А Дух отих дітей,
Що йшли на смерть
Під Крути!
Дав клятву
-Чи хто спати не давав,
Чи закрило очі,
Чого це ти, — коли п’єш, —
Заплющуєш очі?
-Бо я жінці клятву дав
Щиро, (без обману),
Що ніколи і ніде
В чарку... не загляну.
«Через терни проти скверни»
2014 р.
Пересторога
Отамани, припиніть
Шаблями махати!
Ворогів уже нема,
Нема уже й хати.
Іще трохи — і села
Жодного не буде.
А там, дивись, по світах
Розбіжаться люди,
І нікого буде вам
Ревно захищати,
Отамани, припиніть
Шаблями махати!
Телеграма-шифрограма
Їде в Карпати дружина мажора,
Жіночка вельми вродлива.
Щоб не грішила білявочка Жорова,
Жора найняв детектива.
-Ось тобі, — каже, — в Карпати путівочка,
У санаторій «Говерла».
Тільки «наліво» стрибне моя білочка,
Бий шифрограму: «померла»...
Днів через кілька в хороми мажорові
Тихо постукала дама.
-Тут вам, — впівголоса мовила Жорові, -
Вельми сумна телеграма.
Враз у очах закрутилася віхола.
Взяв телеграму. Читає:
«Вмерла одразу, як тільки приїхала.
Доступ до тіла триває».
Констатація
Відколи жінку Бог створив
Для чоловіка, як підмогу,
Відтоді спокою нема
Ні чоловікові, ні Богу.
«Танці у кропиві»
2015 р.
Призначення
Мої вірші не втішають,
Скоріше — короблять.
Зате вони українця -
Українцем роблять.
Надійний засіб
Щоб обкрадений народ
Не підняв сокиру,
Влада кожному дала
По шматочку сиру.
І — ущух народу гнів.
І — замовкли люди.
Той, у кого в роті сир,
Каркати не буде.
Зв’язок
Між горлом і ногами є зв’язок,
Невидима стежина до знемоги:
Промочиш ноги — горло барахлить,
«Промочиш» горло — відмовляють ноги.
«Вар’єте про грішне і святе»
2016 р.
Хрестики і нулики
Ви хоч і обрані,
І хоч освячені,
Нагрудним хрестиком
Між нас позначені.
Проте, порожні ви,
Як мертві вулики.
На грудях хрестики,
А в душах нулики.
Українські порядки
Поки в Раді нема ради
Поміж депутатами,
В Україні порядкують
Хлопці з автоматами.
Пожежа
Сашунько сплеснув у долоні:
-Ма! Витверезник у районі,
Мабуть, увесь, до тла згорів!
Та що з тобою! Чи — здурів?
Звідкіль узяв ти цю новинку?
Цього не може бути, синку.
-Тоді чому співає тато:
«Врагі сожглі родную хату?»
«Вінегрет з перцем»
2017 р.
Пожалкував
Ледве встигла Єва
Плоду скуштувати,
Як її спокусник
Почав жалкувати.
Бо одразу Єву
Осінила думка,
Що зі шкіри Змія
Буде гарна сумка.
Обмеження необмеженого
-Можливості медицини
Нині необмежені! -
У медвузі пан професор
Мовить на обстеженні.
-А що тоді — обмежене? -
Цікавить студентів.
-Обмежені можливості
Наших пацієнтів.
Ознака
І як я тоді не додумав,
Коли тебе вперше зустрів,
Що гарна «спідничка на ніжці» —
Ознака отруйних грибів.
Причина хвилюватися
-Моя Галя, — наче Брежнєв, -
Чоловік нервується.
-Такі брови?
-Ні, не брови.
-З усіма цілується.
«Верхи на їжакові»
2018 р.
Обезкрилена радість
Раділи ми, мов діти -
Достаток мав злетіти!
Та обламались крила
І... вбогість нас накрила.
Ярмо
Хоч є на світі добрі сили -
Ярмо не ділося нікуди.
Колись в ярмі воли ходили,
Тепер у ньому ходять люди.
Все — у межах закону
Закон у нас один на всіх?
Одні крадуть, а іншим — гріх!
Тому у нашому житті
Є жебраки і є ... круті.
Перспектива волі
Якщо й далі ми не отямимось -
Не помилує нас історія!
Молодь — виїде, старих — винесуть.
Стане вільною ... територія.
«Здоровий сміх лікує всіх»
2020 р.
Не та мораль
Сашко Галину обійма
За нормами моралі.
І, виявляється, дарма...
Не та мораль у Галі.
Відтермінований поцілунок
-Татусю, любий! Мій ти хороший!
Дай поцілую, — лепече Алла.
-У татка, доню,
Немає грошей.
Мене вже мама... поцілувала.
Аби не стало гірше
Одним усе мало і мало!
А іншим — все важче і важче!
Раби (аби гірше не стало!),
Ніколи не мріють про краще.
