На минулорічних місцевих виборах законодавець запровадив обов’язкову 40-відсоткову гендерну квоту.
Після запровадження цієї новації у кожній п’ятірці партійного виборчого списку як єдиного, так і територіального виборчих округах, щонайменше двоє кандидатів мають бути представниками кожної статі.
І хоч частина 9 статті 219 Виборчого кодексу України зазначає, що у кожній п’ятірці виборчих списках повинна бути присутність «чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)», ми розуміємо, що гендерні квоти насамперед запроваджували задля того, щоб збільшити у політиці присутність саме жінок.
На прикладі Калинівської міської ради бачимо, що мети, якої прагнув законодавець, вдалося досягти. Жінок у раді стало більше. Набагато більше.
У Калинівській районній раді сьомого скликання із 34 депутатів і депутаток було лише 4 жінки. А у Калинівській міській раді восьмого скликання із 34 депутатів жінок майже половина – 16.
У лічильній комісії Калинівської міської ради чотири жінки
Калинівську міську раду восьмого скликання порівнюємо з районною, а не міською радою попереднього скликання з кількох причин. І там, і там однакова кількість депутатів – по 34. Теперішню міську раду обирали майже за тим же територіальним принципом, що і районну раду попереднього скликання. Адже після реформи адміністративно-територіального устрою до Калинівської міської територіальної громади належать, за невеликим винятком, сільські ради, що раніше були складовою Калинівського району.
Депутатка Калинівської міської ради восьмого скликання Наталія Черниш – одна з лідерок минулих місцевих виборів за відсотком отриманих голосів.
Наталія Черниш
У неї третій з усіх депутатів ради рівень електоральної підтримки, а серед кандидаток- найвищий. На виборчому окрузі за неї проголосували 477 осіб – це 103,47% виборчої квоти. Тоді як згідно з чинною редакцією Виборчого кодексу, для того, щоб визнати кандидата обраним до ради, потрібно одержати щонайменше 25% виборчої квоти.
Більшу підтримку виборців, аніж у Наталі Черниш, мали лише два депутати.
Наталя Черниш - прихильниця гендерних квот, хоча вважає, що вони більше відіграють свою роль на етапі формування і реєстрації виборчих списків, а не під час голосування.
-Під час голосування виборці більше уваги звертають не на стать, а на результати твоєї попередньої роботи, - переконана депутатка.
До місцевих виборів 2020 року Наталя Черниш більше десяти років працювала сільською головою у Черепашинцях. Вона була ініціаторкою багатьох проєктів, які вдалося втілити в життя. Вони стосувалися будівництва водогонів у селі, розвитку дошкілля, благоустрою села, низки екологічних проєктів – озеленення, поводження з твердими побутовими відходами та інших. Усе це і забезпечило такий результат під час виборів.
Цікаво, що впродовж останніх п’яти років, 2015-2020, Наталя Черниш очолювала сільську раду, депутатами якої були тільки жінки(!).
-У нашій Черепашинецькій сільській раді можна було говорити про порушення гендерного балансу стосовно чоловіків, а не жінок, - жартома каже Наталя Черниш. – А якщо серйозно, то, на мою думку, жінки у місцевому самоврядуванні більше звертають увагу на проблеми, які важливі для громад — розвиток дошкільної і шкільної освіти, створення чи поліпшення комфортних умов життя у громаді. Із жінками - депутатами мені працювалося легко і ця робота була доволі плідною. І зараз тішуся з того, що у Калинівській міській раді жінки належно представлені.
Валентина Турик у місцевій політиці - не один рік.
Валентина Турик
Вона обиралася депутаткою Калинівської міської ради, була секретарем ради у часи, коли про гендерні квоти навіть не говорили. Тепер її знову обрали секретарем Калинівської міськради, після того, як стала депутаткою ради.
Валентина Турик була однією з переможниць у виборчому окрузі: вона стала другою за кількістю голосів виборців, хоча в окружному партійному списку була під п’ятим номером, а в єдиному виборчому списку – дев’ятнадцятою.
-На мою думку, запровадження гендерних квот – рішення правильне, - каже Валентина Турик. – У раді має бути представництво обох статей, бо часом погляди на одну проблему у чоловіків і жінок відрізняються, а при її вирішенні варто враховувати усі думки.
Вирішуючи проблему, важливо враховувати думки чоловіків і жінок, вважає Валентина Турик
Та Валентина Турик переконана, що представництво у виборчому списку, навіть на високих місцях, не завжди гарантує потрапляння в раду.
-Гендерна квота може бути витримана, а на окрузі виборці проголосують за кандидата чоловіка, - каже Валентина Турик. – Тут уже більше залежить не від статі, а від того, наскільки впізнавана особа кандидата чи кандидатки, наскільки вона була активною до виборів, чи працювала для потреб громади. Тож жінкам треба активніше включатися в політичне життя, у роботу громадського сектору, щоб про них знали.
Однією з тих, кого виборці добре знають, є Наталя Бачинська.
Наталя Бачинська (праворуч) перед початком сесії міської ради
Її уже втретє поспіль обирають депутаткою Калинівської міської ради. На місцевих виборах 2020 року підтримка виборців забезпечила Наталі Бачинській подолання виборчої квоти і перемогу на окрузі.
Наталя Бачинська набрала однакову кількість голосів з іншим кандидатом і перемогла у виборчому окрузі
Наталя Бачинська каже, що не думала ще раз балотуватися до міської ради.
-Думала, візьму перепочинок, - каже депутатка. – Депутатство – це більше альтруїстична діяльність, багато хто думає, що ти на цьому заробляєш, а ти заробляєш проблеми і болячки. Але люди з нашого мікрорайону попросили, аби я знову балотувалася. Не змогла їм відмовити.
Наталя Бачинська перемагала на виборах і тоді, коли гендерної квоти не було, і коли її застосували. Але переконана, що запровадження гендерних квот необхідне, аби гарантувати потрапляння жінок у ради. Якщо, звичайно, партія, від якої жінки балотуються в ради, подолає прохідний бар’єр.
Дев’ять партій висували своїх кандидатів на виборах до Калинівської міської ради у 2020 році. Усі вони, звичайно, дотримались встановлених гендерних квот, але лише одна партія, «За майбутнє», поставила жінку першим номером у єдиному партійному виборчому списку.
Олександра Гуменчук була єдиною жінкою, хто очолював партійні списки під час виборів 2020 до Калинівської міської ради
На чолі партійних списків в округах жінок було більше – 13. Вони були представницями шести політичних партій.
Зараз представництво у Калинівській міській раді мають шість політичних сил, саме стільки партій подолали прохідний бар’єр. Половину місць у міській раді має Українська стратегія Гройсмана – 17. Це – єдина партія, кандидати якої стала переможцями виборів у виборчих кругах. Саме таким чином потрапили в раду згадані вище депутатки.
А от представниці інших політичних сил - «Європейської солідарності», «Батьківщини», партії «За майбутнє», «Опозиційної платформи - За життя», «Слуги народу» стали депутатками завдяки високим місцям у партійних списках, які забезпечили гендерні квоти. Ці жінки посідали місця не нижче четвертого.
Калинівський міський голова Василь Поліщук каже, що задоволений тим, скільки жінок є депутатками ради.
Василь Поліщук
-Запровадження гендерних квот дало результат – жінки належно представлені у Калинівській міській раді, - каже міський голова. – Особисто мені легко працювати з жінками. У раді багато високовідповідальних, кваліфікованих депутаток, професіоналок у своїх галузях.
Жінки належно представлені не лише у раді, а й у старостинських округах. Із 23 старост громади, 11 – жінки.
-Тут гендерні квоти не обов’язкові - старост затверджують депутати ради за поданням голови, - каже Василь Поліщук, - але гендерного паритету ми досягли.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.
