Як тільки в’їхати у Заливанщину з боку Черепашинець, ліворуч відразу привертає увагу акуратно підстрижений живопліт. Такі доглянуті загорожі частіше можна побачити на сторінках глянцевих журналів з садівництва та догляду за садибою чи у міських парках, а не на сільській вулиці.
І це викликає приємне здивування. Вдруге здивування виникає від того, коли бачиш яка рослина стала основою для живоплоту. Не туї, самшит чи якась інша декоративна рослина, а клен ясенелистий, в народі більше відомий як кленчак.
-Кущі, ножиці і бажання – це все, що потрібно аби створити такий живопліт, - каже Микола Пахольчук, автор перетворення звичайних кущів у доглянутий живопліт.
Микола Пахольчук народився у Заливанщині, був військовим, а зараз повернувся у село, щоб доглядати свою 91-річну маму Євдокію Пилипівну.
-Мені довелося служити у Польщі, Німеччині, - каже Микола Михайлович. – Я бачив як там облаштовані садиби, які там доглянуті рослини, газони. Захотілося і самому створити щось подібне. Мені здається, що я нічого особливого не створив –просто окультурив кущі, що тут росли. Так же краще, аніж звичайні кущі. Я міг би поставити металевий паркан, але мені хочеться, щоб це було жива, природна загорожа.
Приклад Микола Пахольчука надихає односельців. У кількох місцях в селі уже починають підстригати кленчаки – роблять основу майбутніх живоплотів. В інших це ще не так ідеально, як у Пахольчука, але люди уже прагнуть окультурити кущі.
-Це доволі кропітка робота, впродовж літа треба 3-4 рази підстригати живопліт. Але коли є бажання і терпіння, то все можна зробити. Для мене така робота – задоволення, - каже Микола Пахольчук і просить, щоб його не фотографувати.
