Перш ніж зігрітися взимку біля каміну, грубки чи батареї, цієї зими багатьом нашим землякам довелося «зігріватися» з сокирою чи колуном, заготовляючи дрова на тривалий опалювальний сезон.
А от двох кумів із села Нападівки - Миколу Ярославського та Віталія Багрія – така проблема не турбувала. Ці чоловіки поклали сокири на полицю, а заготовляючи дрова на зиму, вони не обливалися потом і чуба не зігрівали.
Сокира і колун для заготівлі дров їм не були потрібні, адже чоловіки використовували власноруч зроблений дровокіл.
- Перший прототип дровоколу ми створили ще понад три роки тому, - розповідає один із нападівських умільців Микола Ярославський. - Але він був не надто ефективний - скоріше міг когось травмувати, аніж допомогти у господарстві. Наступна наша спроба також обернулась невдачею. А вже з третьої спроби нам вдалося зробити пристрій таким, як ми й планували.
Микола Ярославський розповідає, що ідею створення такого «помічника» вони зі своїм кумом Віталієм Багрієм підгледіли в інтернеті. Але не просто все побачене скопіювали, а переробили на свій манер, вдосконалили і цей пристрій запрацював за призначенням.
Віталій Багрій та Микола Ярославський Фото: Особистий архів М.Ярославського
- Слава про наш дровокіл розлетілась спершу Нападівкою, а пізніше й по окрузі. До мене почали приходити сусіди, роздивлялись, хтось навіть просив розколоти поліна, - каже Микола Ярославський. - Ця штука дійсно потужна: справляється із різними породами деревини та діаметрами колод. Хтось ним навіть старі пеньки, які до того не міг порубати, переколював.
Результати своєї праці чоловіки інколи поширюють у соцмережах, що безумовно привертає додаткову увагу до їхнього пристрою. Микола Ярославський каже, що після публікацій до них почали звертатись охочі придбати дровокіл, тому куми вирішили навіть трохи монетизувати своє захоплення та виготовляють подібні пристрої на замовлення.
- До речі, наші покупці, як правило, не місцеві. Приїжджали люди з-під Тульчина, там також знають про наші вироби. І я, і мій кум вдень працюємо, тому виготовляємо дровоколи ввечері або вночі, після роботи, за тиждень-два можемо зробити без особливих проблем.
Саме так виглядає дровокіл, який створили куми з НападівкиФото: Особистий архів М.Ярославського
Дровокіл працює від невеликого дизельного двигуна, а гідравлічна система тисне на колоди. За допомогою спеціального вістря поліна чи пеньки розколюються не просто навпіл, як це роблять більшість подібних механізмів, а на чотири частини. Окрім того, нападівські умільці зробили дровокіл мобільним - його можна чіпляти до автомобіля чи іншого транспорту і доставляти у пункт призначення.
- Невеличкий причіп колодок ми переколюємо за 40-50 хвилин, і це без особливих зусиль. Із заготівлею дров за допомогою сокири це навіть не порівняєш, - переконаний пан Микола.
Фото: Особистий архів М.Ярославського
Технічні таланти Миколи Ярославського та Віталія Багрія не обмежуються лише створенням дровоколу. Куми з Нападівки виготовили механізм для згинання металевих труб, пристрій для лущення кукурудзи - усе це полегшує роботу у господарстві.
Виготовлення саморобних пристроїв для Віталія та Миколи є нічим більшим аніж хобі. Чоловіки не мають інженерної освіти, а конструюванням почали займатися вже у зрілому віці. Нині вони працюють у Нападівці в місцевому агропідприємстві: Микола зварювальником, а Віталій – слюсарем-ремонтником. А вечорами куми зустрічаються у майстерні, де продовжують втілювати у життя свої ідеї.
- Наші із кумом прилади не лише приносять нам користь у господарстві, але й, безумовно, роблять нас кращими та дарують радість, - каже Микола Ярославський. - Мені дуже подобається, коли люди підходять до мене, схвально відгукуються та щиро радіють нашим успіхам. Це дійсно класні та приємні відчуття!
