30 серпня Калинівка застигла у важкому траурі - місто попрощалося із громадським активістом, патріотом, чудовою людиною та вірним сином України Костянтином Васюком, який 23 серпня загинув, захищаючи рідну землю.
Тіло Героя зустрічали сотні, якщо не тисяч калинівчан: друзі, бойові побратими, представники "свободівської" родини, місцеву філію якої Костянтин очолював. Здається, Костю Васюка знали усі - настільки його щирість та порядність притягувала людей до нього.
Навколішки та із квітами калинівчани зустрічали Костянтина біля воріт храму Миколи Чудотворця Православної церкви України, звідки після завершення молитовного чину траурна процесія рушила проводжати Героя у його останню путь.
Сотні людей зустрічали Костянтина Васюка біля храму Миколи Чудотворця ПЦУ
Ідейний побратим Костянтина Валерій Скрипченко, який одним із перших повідомив про загибель Героя
Олег Тягнибок, очільник Всеукраїнського об'єднання "Свобода"
Калинівчани не скупились на сльози та квіти полеглому воїну та віддавали шану Костянтину, покидаючи буденні справи та схиливши коліна перед ним.
Попрощатись із Костянтином Васюком приїхали й побратими за його партійною дільністю, зокрема очільник "Свободи" та колишній нардеп Олег Тягнибок, Валерій Скрипченко, Андрій Мохник та інші представники цієї політичної сили. Долучились до процесії й представники місцевої влади, які мали нагоду працювати із Костянтином Васюком у 2014 році, коли він очолював Калинівську райдержадміністрацію.
- Так вийшло, що на дев'ятий день даємо тебе Господній землі, українській землі, яку ти так понад усе любив. Знаєте, та страшна війна, яка, до речі, триває не пів року, і навіть не вісім років, триває вже чотири століття з ворогом, з московитом. Статистика загиблих інколи просто жахає. І коли ти довідуєшся, що хтось пішов Героєм, захищаючи нашу землю, є великий сум, великий біль і печаль, бо ця людина ще стільки могла зробити на тій землі заради української нації та нашого майбутнього. Але коли я довідався про твою загибель, друже, то щось всередині аж перевернулося, бо не хотілося вірити, хотілося всім передзвонити і з'ясувати, що це якась помилка. Але Господь тебе забрав. І зараз ти там, на небесах, будеш молитися за нас, за нашу перемогу, бо ти дійсно був справжнім. Ми пам'ятаємо тебе як лідера, як надзвичайно авторитетну людину, як морального авторитета. Ти завжди був першим: чи під час партійного будівництва, де ми тебе пам'ятаємо з такою ласкою та приязню у нашій великій свободівській родині, чи під час революцій - і останньої, і Помаранчевої, і Революції на граніті. Ти вмів вести за собою людей і вмів брати на себе відповідальність. І всі ж знають, що ти міг придумати собі причину, щоб не йти на війну, але ти йшов. В тебе було сотня причин після першого поранення, щоби залишитися, бути разом із родиною, але ти пішов всеодно на війну. І навіть після поранення ти пішов, ти не міг всидіти в тому штабі, ти знов пішов до хлопців. І всі це знали, і ти це знав. Ти був не просто справжнім воїном, ти був воїном Світла, воїном української перемоги, і свідомо розумів, що можеш покласти найдорожче, що є в кожного - життя, - заради величі української нації, заради звільнення українських земель. Ми тебе завжди будемо пам'ятати. Світла і вічна тобі пам'ять! Нехай земля буде тобі пухом! Ми ж усі знаємо, що наші герої не помирають. Твоя смерть не є марною, ти загинув заради майбутнього, заради наших дітей та онуків, яких ти так любив та боготворив. Спи спокійно. Слава тобі, друже! Слава Україні! - емоційно згадував про Костянтина Васюка його ідейний побратим Олег Тягнибок, лідер ВО "Свобода" та колишній народний депутат.
Про Костянтина Васюка як воїна, офіцера та обставини його загибелі розповів його бойовий побратим, висловлюючи прощальну промову.
- Вибачте, якщо мої почуття завадять мені говорити. Я познайомився із Костянтином Івановичем в Макарові, в середині березня, коли повернувся після поранення. Він отримував якісь вказівки від командування, а потім підійшов до мене, сказав: "Вибачте, будь ласка, я не знаю, хто ви, давайте познайомимось?". Після цього ми були знайомі пів року, і я можу сказати, що це була за людина. Він був справжнім, патріотом України, людина із величезним серцем, і цієї любові сердечної, мабуть, вистачило би на нас усіх. Він дуже любив свою родину, дуже пишався дітьми, був порядним та чесним. Як військовий, він був офіцером, який здатен прийняти рішення, а це велика знахідка на наш час. Коли все палає і літає, комусь треба приймати рішення, і далеко не кожен на це здатний, навіть офіцер. Він працював зі своїми людьми таким чином, що мав високу довіру серед побратимів, - розповів про службу із Костянтином Васюком один із його бойових побратимів, який поруч із ним у день його героїчної смерті. - 23 серпня - це день загибелі нашого Героя. Він намагався врятувати командира роти, який отримав важкі поранення, та спробував його евакуювати. Після цього наш "Калина" схопив автомат та додаткові набої та кинувся до позиції, яку могли втратити в ході ворожої атаки, і разом із ще одним солдатом вони втримали цю дуже важливу ділянку. В штабі тільки й говорили "Калина" - красунчик!" Загинув "Калина" 23 серпня близько 17:30 внаслідок танкового обстрілу. Загинув у День державного прапора, за день до виходу нашого підрозділу із цих позицій. Сім'я, безмежна любов до України, офіцерська честь та висока порядність - це, мабуть, гасло, з яким ця людина пройшла своє життя. Я низько вклоняюся родині. Ви можете пишатися вашим чоловіком та батьком. Це дійсно велика людина і ми горді, що ми служили разом із ним. Слава тобі, герою на щиті! Слава Україні!
"Свободівці" Андрій Мохник (ліворуч) та Богдан Галайко
Поховали Костянтина Васюка на центральному цвинтарі Калинівки.
Вічна пам'ять захисникові України!
