Віддаючи данину пам’яті Олега Чорногуза, чий життєвий шлях обірвався у жовтні на 87 році, Калинівка Сіty наводить кілька цікавих фактів з життя письменника.
Перші творчі кроки робив у калинівській районці
«Серед віршів, які одержує редакція районної газети «Прапор комунізму», помітно виділяються віршовані гуморески, фейлетони і байки молодого колгоспника з села Іванова Семена Довгого», - так схвально писала редакція про молодого автора, приготувавши добірку його творів «Сатира і гумор Семена Довгого»
Так, саме під псевдонімом Семен Довгий відбувся творчий дебют Олега Чорногуза на сторінках калинівської районки.
«Його короткі байки і розважливі сатиричні історії дотепні і влучно б’ють у ціль. «Героями» цих віршів є спекулянти, нероби, п’яниці й інші негативні типи, які ще зустрічаються в Іванові.
Редакція часто одержує листи, в яких колгоспники, скаржачись на якісь недоліки, просять прислати в їх село Семена Довгого, щоб розписав як слід ті неподобства», - йшлося у редакційній передмові до добірки гуморесок.
Постраждав за свої публікації
Олег Чорногуз, дописуючи у районну газету, постраждав за свої публікації.
У червні 1958 року в газеті з’явилася публікація «Герої» темних ночей». У ній йшлося про іванівських дебоширів на чолі з Леонідом Пахалковим та їхні «наскоки у клуб, щоб знову когось побити». Автори, вказуючи на проблему, закликають місцевих мешканців до того, що варто хоч раз стати поперек дороги цим пахалкам. Одним з авторів цієї публікації був Семен Довгий.
А у липні з’являється нова публікація «Герої» темних ночей продовжують діяти». З неї дізнаємося, що Семен Довгий постраждав від дебоширів, яким не сподобалась критична замітка у газеті.
«Довго висліджувала бандитська ватага сількора Семена Довгого - одного з авторів статті і, нарешті, увечері 28 липня побила його біля клубу».
У молодості грішив російською
Окрім віршів та гуморесок рідною мовою Олег Чорногуз, чи то пак Семен Довгий, надсилає в газету свої твори і російською. Так у калинівській районці публікують кілька його байок мовою, яку тоді ще не вважали мовою окупанта.
Добірку своїх віршів, написаних російською, Олег Чорногуз привіз і у редакцію «Вінницької правди» до поета Василя Юхимовича. Про цей доленосний момент у своїй творчості Олег Чорногуз описує у книзі спогадів «Із глибини пам’яті моєї».
Саме Василь Юхимович віднадив Чорногуза писати російською.
«У нас уже є Заяц, а тепер ми матимемо… Аістова. Чи ти залишишся Чорногузом? Який також пише й писатиме московською…
Я схопився з місця, також червоніючи, і простягнув руку по свої вірші.
-Я все зрозумів Василю Лукичу. Я перейду на українську. Досі мені такого ніхто не казав, - мовив щиро я, присоромлений…
Це була щира правда. Нас виховували в інтернаціональному дусі. Запевняли, що незабаром у світі буде одна мова - московська, що всі трудящі світу вчинять революцію і комунізм завоює всю планету. І тут раптом таке. Як грім серед ясного неба. Та ще від кого! Від фронтовика!
…-Я вам нічого не казав. Ви можете писати як вам хочеться. Як лягає на душу. Можете писати російською, але.
-Я зрозумів.. Сьогодні ж приїду додому і всю свою московську творчість порву. Мені просто ніхто ніколи не відкривав на це очі, - сказав я… - Я все зрозумів, Василю Лукичу. Писатиму українською.
Він мене обійняв, і я боявся, що він раптом заплаче. Хотів уже йти, але він мене затримав.
-…Перший вірш, який ви напишете українською, я відредагую і дам у номер…
Тієї ж ночі я написав кілька віршів українською. Звісно, не без помилок. А вранці повіз їх до Юхимовича…
Один з віршів через кілька днів було надруковано. Василь Лукич фундаментально пройшовся по ньому. Від вірша (так мені здалося) залишилося тільки моє прізвище. Веселий віршований фейлетон Юхимович назвав «Сміхотерапія».
Цей спомин Олег Чорногуз назвав «Урок на все життя»
Прізвище головного героя «Аристократа з Вапнярки» запозичив з розповіді відомого гумориста Степана Олійника
Прізвище головного героя «Аристократа з Вапнярки» Євграфа Сідалковського Олег Чорногуз запозичив із розповіді відомого гумориста Степана Олійника. Це за мотивами його сатиричного фейлетону знято відомий короткометражний фільм «Пес Барбос і незвичайний крос».
Про це Олег Чорногуз сам зізнався у книзі спогадів «Із глибини пам’яті моєї». згадуючи одну із зустрічей з Олійником.
«Він розповів мені свою із життя під час Сталінградської битви, учасником якої Степан Олійник був. Власне працював він кореспондентом у «Сталинградской правде», і ось одного разу кілька офіцерів кореспондентів , повертаючись із передової, вирішили десь перекусити…
Зайшли в офіцерську їдальню. До них підбіг молоденький сержант, і вони наказали йому подати обід. Сержант віддав честь і щез на кухні, але раптом перед ними з’явився майор й запитав:
-За чиїм наказом?
-Пам’ятаю, - вів далі Степан Іванович, - ми тоді всі розгубились. Але був між нами кореспондент РАТАУ Цідалковський. Він спокійно глянув на майора і сказав:
-За наказом Цідалковського!
-Єсть за наказом Цідалковського, відкозиряв майор…
Ілюстрація до роману О.Чорногуза "Аристократ з Вапнярки"
Ось саме цей Цідалковський і став у моєму творчому житті тією відправною деталлю, в якій я раптом побачив образ. Образ Цідалковського. Побачив його обличчя, його манеру розмовляти, його вміння тримати слово, побачив Цідалковського таким, якого ви тепер можете побачити в романі «Аристократ з Вапнярки», де Цідалковський був негайно охрещений автором цих рядків у Сідалковського у пущений у романний світ».
Писав детективи і видавав себе за канадійця
У 90-х роках минулого сторіччя народ масово захоплювався детективами, особливою популярністю користувалися детективні романи британського письменника Джеймса Чейза.
І от саме в цей час в Україні з’являються «авантюрні романи» українського Чейза - Оуена Фреда Чарльстона.
Як зазначалося в передмові до однієї з таких книг, автор цих романів - канадійський англомовний письменник, канадієць українського походження.
Довірливі читачі, на яких були розраховані авантюрні романи, можливо, і купилися на іноземне ім’я. А от уважний читач відразу зрозуміє, що Оуен Фред Чарльстон ніхто інший як Олег Федорович Чорногуз.
Просто наш підприємливий земляк вдався до такого кроку, щоб заробити літературною працею у непевні часи. Все у дусі головного героя його роману.
