Калинівський районний суд визнав померлим офіцера Збройних Сил України, мешканця села Іванова Юрія Нємцева.
Юрій Нємцев був лейтенантом Збройних Сил України, під час повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу за контрактом. Із серпня 2023 року його вважали зниклим безвісти.
Юрій Нємцев
Суд встановив, що під час виконання бойового завдання з підтримки штурмових дій поблизу села Андріївки Бахмутського району Донецької області ворог уразив танк Т-72, у складі екіпажу якого перебував Юрій Нємцев. Під час відходу групи із зони обстрілу Юрій Нємцев внаслідок кульового влучання отримав поранення несумісні із життям. Через інтенсивний ворожий артилерійський обстріл евакуювати тіло Юрія з поля бою не було можливості.
Про перебіг подій, у ході яких загинув Юрій Нємцев, повідомили члени екіпажу ураженого танку - навідник та механік-водій, а начальник медичного пункту доповів про це на командно-спостережний пункт підрозділу. Але оскільки тіло офіцера не вдалося евакуювати із поля бою, Юрія Нємцева із 18 серпня 2023 року вважали безвісти зниклим.
Оскільки тіло Юрія Нємцева не евакуювали з лінії бойового зіткнення і його вважали безвісти зниклим, його батько не міг отримати документа встановленої форми про смерть, а отже і зареєструвати смерть свого сина у встановленому порядку, реалізувати право на соціальні пільги, належні членам сім’ї загиблих військовослужбовців. Через це батько воїна звернувся до суду для встановлення факту смерті свого сина.
Юрій Нємцев кілька тижнів не дожив до свого 23-річчя.
Він народився 6 вересня 2000 року у сім’ї військовослужбовця, навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Юрій, як і його батько Андрій Нємцев, став офіцером танкістом. Юрій був командиром взводу танкової роти танкового батальйону, воював проти російських загарбників у лавах 3-ї окремої штурмової бригади.
Батько Юрія Андрій Нємцев - офіцер-танкіст, він із перших днів повномасштабного вторгнення боронить Україну від російських загарбників - у лавах 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка звільняв Херсонщину, згодом командував танковим батальйоном 21-ї окремої механізованої бригади на Донбасі, за особисту мужність і сумлінне виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2022р.), медаллю «За військову службу Україні» (2023р.)
Коли над Україною нависла смертельна небезпека, як і його батько, Юрій Нємцев також став на захист рідною землі і вірний військовій присязі поліг на полі бою, захищаючи незалежність та державний суверенітет України.
Вічна пам’ять!
