Звістка про загибель у бою з російськими окупантами Андрія Трофимчука болем обізвалася у серцях мешканців двох громад - Стрижавської та Іванівської.
У селі Сосонці, що тепер належить до Стрижавської громади, Андрій зростав, закінчив місцеву школу, мешкав до недавнього часу, а два останні роки разом із сім’єю жив в Уладівці, і тут тепер буде його вічний спочинок.
І проводжали в останню путь Андрія Трофимчука мешканці двох цих громад, а прощальні слова над могилою загиблого воїна виголошували Михайло Кулик та Михайло Демченко, Іванівський та Стрижавський сільські голови.
Андрій Трофимчук загинув 6 травня поблизу Бахмута
Тіло воїна відспівали у місцевій церкві Рівноапостольної Ніни. Смерть Андрія Трофимчука стала ніби ключем до цього храму, адже відспівування воїна стало першим богослужінням священників Православної церкви України у ньому. Громада Уладівки зовсім недавно ухвалила рішення про перехід місцевих храмів під юрисдикцію ПЦУ.
Священники відспівали тіло воїна у місцевій церкві
Андрій Трофимчук був військовослужбовцем 14 штурмової бригади «Червона калина» Національної гвардії України, солдатом роти оперативного призначення. Його життя обірвалося 6 травня в одному з найпекельніших місць російсько-української війни, поблизу Бахмута, де українські воїни чинять запеклий спротив російським окупантам.
Андрій був військовослужбовцем НГУ
В Андрія залишилася мама, дружина, двоє синів, один з яких також захищає Україну від російської навали.
Вічна пам’ять!
