Сьогодні в Іванові урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь відомого українського письменника, публіциста, заслуженого діяча мистецтв України, почесного мешканця Іванівської громади Олега Чорногуза.
У свій життєвий вирій Олег Чорногуз відлетів 8 жовтня 2022 року. А тепер до його батьківської хати, де він зростав, а в останні роки плідно творчо працював, з’їхалися його земляки, друзі, шанувальники творчості, щоб іще раз віддати шану пам’яті майстра українського слова.
Син письменника Ярослав Чорногуз (ліворуч) та заступник Іванівського сільського голови Ігор Лановий
Родичі Олега Чорногуза, які мешкають в Іванові, причепурили хату та подвір’я, а працівники сільської ради подбали про те, щоб створити ефект присутності митця на цьому обійсті. Облаштували полицю із його творами, а під крислатим ясеном, що росте на подвір’ї, поставили портрета письменника і він ніби споглядав за дійством, що відбувається тут.
Меморіаьну дошку відкрив син письменника, відомий український бандурист, артист Національної заслуженої капели бандуристів Ярослав Чорогуз.
Пам'ятну дошку Олегові Чорногузу відкрив його син Ярослав
Він доземно вклонився і подякував землякам за збережену пам’ять про батька.
Микола Крижанівський (ліворуч) та Ярослав Чорногуз біля меморіальної дошки
Виготовив дошку відомий на Поділлі скульптор Микола Крижанівський, а профінансували ці роботи регіональний директор ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимир Романюк та Іванівський сільський голова Михайло Кулик.
Свого часу Микола Крижанівський та Володимир Романюк доклали зусиль, щоб на пероні у Вапнярці з’явився пам’ятник літературному персонажеві із роману Олега Чорногуза «Аристократ із Вапнярки», а тепер знову долучилися до увічнення пам’яті письменника.
-Ця хата для мене за останні роки стала як рідна. Я часто приїжджав з друзями до Олега Федоровича, як до батька, як до мудрої людини, яку хотілося слухати і слухати, у якої хотілося переймати мудрість, тішитись надзвичайною енергетичною силою, яку випромінював Олег Чорногуз. Спілкування з Олегом Чорногузом було джерелом натхнення і поштовхом до творчості, - мовив Микола Крижанівський. - Олег Федорович мріяв про літературний музей. Думаю, обов’язок громади втілити цю мрію письменника. Мати такий музей це великий престиж. Вірю, що це буде зроблене. Давайте поважати свої місцевих українських пророків. Сподіваюся, що позитивно вирішиться і питання із перейменуванням вулиці Поштової, щоб надати їй ім’я Олега Чорногуза. Знаю, що у цьому є розуміння місцевої влади. Зробіть це. Бо це той бренд, який звучатиме на всю Україну.
Виступає Микола Крижанівський
Ідею дати вулиці ім’я Олега Чорногуза підтримав і Володимир Романюк.
-Впевнений, що ця вулиця носитиме ім’я Олега Чорногуза і вірю, що пам’ять про нього житиме у наших серцях, - зазначив Володимир Романюк.
Виступає Володимир Романюк
Своїми спогадами про Олега Чорногуза поділилися заступник Іванівського сільського голови Ігор Лановий, голова обласної організації Спілки письменників Вадим Вітковський, заслужений архітектор України Юрій Плясовиця, поет Володимир Горлей, учителька української літератури місцевої школи Людмила Мовчан, бібліотекарка Людмила Бадрак, ансамбль «Надвечір’я» виконав пісні на слова Олега Чорногуза.
Коли відбувалися урочистості, прозвучав сигнал повітряної тривоги, який ще раз нагадав якими часом пророчими були слова Олега Чорногуза про ставлення російських імперіалістів та шовіністів до українського слова, української церкви, історії України, заодно і нагадав постать якого масштабу відлетіла від нас у засвіти.
