У гімназії міста Калинівки вшанували пам’ять колишніх учнів цього навчального закладу Сергія Перегончука та Василя Мазура, які загинули у боях з російськими окупантами.
На будівлі гімназії встановили дві меморіальні дошки на честь загиблих воїнів, а на подвір’ї посадили іменні дерева в пам’ять про Сергія та Василя. Учні гімназії також провели акцію «Янголи пам’яті» - розвішали виготовлені з паперу ангелочки у пам’ять про загиблих воїнів.
Вшанувати пам’ять українських воїнів зібралися їхні рідні, бойові побратими, друзі, знайомі, представники влади.
Хлопці тримають прапора із емблемою 59-ї бригади, у якій воював Василь Мазур
Хвилиною мовчання учасники скорботних урочистостей вшанували пам’ять українських воїнів, які віддали свої життя у боротьбі з російськими загарбниками. А священник Православної церкви України протоієрей Орест Шпак відслужив молебень у пам’ять про загиблих воїнів та освятив меморіальні дошки.
Ініціатива встановлення меморіальних дошок належить дружині Сергія Перегончука Ользі та коханій Василя Мазура Зіні Назаренко. Цю ініціативу підтримали у навчальному закладі, міській раді і тепер пам’ять про ще двох воїнів увічнено у граніті.
Ольга Перегончук(ліворуч) та Зінаїда Назаренко
Відкрили меморіальні дошки діти Сергія Перегончука - донька Софія та син Андрій, а також мама Василя Мазура Оксана Миколаївна та його дівчина Зіна Назаренко.
Дошку своєму батькові відкрилидіти Сергія Перегончука
Дошку Василю Мазуру відкрили його мама та кохана
Василь Мазур до широкомасштабного вторгнення працював за кордоном, у нього була зовсім мирна професія - він був кухарем. Після вторгнення росіян Василь повернувся в Україну, пройшов медкомісію і пішов захищати рідну землю.
Дошка на честь Василя Мазура
-Василеві був лише двадцять один рік. Він був гарним, як голівудський актор, а в свої молоді роки був прикладом для усього підрозділу у виконанні завдань служби, - згадує Василя майор Сергій Цеховський із 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, у складі якої захищав Україну Василь.
Сергій Перегончук, позивний «Вітер», був офіцером Національної гвардії, військовослужбовцем 14-ї штурмової бригади «Червона калина», був інструктором, навчав побратимів військової справи. Війна для Сергія розпочалася ще у 2014 році, він був учасником Антитерористичної операції, а з перших днів широкомасштабного вторгнення боронив від ворога Київ, захищав Сіверськодонецьк та Лисичанськ, визволяв Білогорівку. Сергій Перегончук загинув у лютому 2023 року на Донеччині. Указом президента України його посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, до цього його також нагородили медаллю «Захисникові Вітчизни».
-Сергій був дуже принциповою людиною, - згадує його дружина Ольга. - коли він отримав поранення, я просила, щоб він пройшов обстеження, підлікувався, трішки відпочив. А він сказав: «Олю, я не можу - там мої хлопці.
-Ці хлопці будуть жити, доки ми будемо про них пам’ятати, - мовила Зінаїда Назаренко. - Не забуваймо, що перемога дається ціною сотень зруйнованих доль, ціною сотень життів. Пам’ятаймо про них!
Дерево на честь Василя Мазура
Рідні Сергія Перегончука садять дерево в пам'ять про нього
Акція "Янголи пам'яті"
