Здається, у жодному з сіл Калинівського району ви не побачите стільки хрестів, скільки їх встановлено в Іванові.
Дерев’яні, бетонні, металеві, з розп’яттям і без. Вони стоять на околицях села і в центральній його частині, біля церкви і на перехрестях вулиць. Причому зроблені вони, як скажуть в селі, по – багатому, по – янівському.
-Це давня українська традиція, - запевняє краєзнавець, а заодно і заступник Іванівського сільського голови Ігор Лановий, - встановлювати хрести на роздоріжжях, при в'їздах до населених пунктів, на помітних місцях чи біля криниць. Просто мешканці нашого села, так би мовити, відновили історичну справедливість, відновили те, що було поруйновано в роки войовничого атеїзму.
Дослідники вважають, що перше призначення цих пам'яток — це хрести-обереги. Встановлюючи хрести, або як їх ще називають фігури, люди увічнювали згадки про певні історичні чи життєві події.
Першу таку фігуру можна побачити, якщо в’їжджати в Іванів дорогою, що веде на Уладівку та Хмільник. Тут праворуч від дороги стоїть хрест, зроблений з металевих прутів.
Проїхавши кількасот метрів, можна побачити ще одного хреста. – дерев’яного. Його встановлено в знак вшанування пам’яті жертв Голодомору.
-Це один з найперших пам’ятників жертвам Голодомору 1932-1933 років не лише на Вінниччині, а й в Україні, - каже Ігор Лановий. – Його встановлено ще на початку 90-х років минулого століття, коли про цю трагедію українського народу тільки почали говорити.
Бетонний хрест з розп’яттям стоїть в центрі села перед школою. Це як нагадування про те, що тут колись була церква.
Такий же хрест стоїть біля теперішньої церкви.
А це чи не найяскравіший хрест Іванова. Його встановлено на вулиці Шкільній. Перед Великоднем родина Галуш встановила біля нього букви ХВ- ВВ (Христос воскрес – Воістину воскрес), а також прикрасила деревце великодніми яйцями.
На місці, де стоїть цей хрест, колись був край села і також стояла фігура.
Інший дерев’яний хрест стоїть на роздоріжжі, при виїзді з села і слугує своєрідним оберегом для тих, хто в’їжджає та виїжджає з Іванова.
Ігор Лановий каже, що всього в селі шістнадцять хрестів. Їх виготовляли за кошти місцевих мешканців.
-На це не звертав особливої уваги, але, коли порахували скільки хрестів встановлено у селі, сам здивувався такій кількості, - каже Ігор Лановий.
Чому у селі так багато хрестів у місцевої жительки Марії Петриченко своє пояснення.
-Село наше багате, люди тяжко трудяться, працюють вдень і вночі, - каже Марія Петриченко. – Бог їм допомагає, а люди жертвують на таку справу.
Чоловіче ім’я Ян, від якого має назву село, в перекладі з давньоєврейської означає «благодать Божа», «милість Божа». В селі переконані, що їхнє село справді має захист, а хрести є певним оберегом.
