- Дякую, браття і сестри, за спільну молитву. Вітаю вас з мудрим рішенням приєднатися до автокефальної Православної церкви України. Бог своєю милістю благословив вас відійти від духовного російського рабства. Вперше у цьому храмі відбулася служба Божа рідною українською мовою, вперше була згадана держава наша - Україна, а не просто якась «дєржава», піднесені до Господа молитви за наших воїнів-захисників, завдяки яким живемо на мирній землі, піднесли молитви за нашу владу, щоб Бог давав їй мудрість, щоб запанувала перемога на нашій українській землі, -- у Святопокровському храмі, що у Пикові, щойно завершилася Божественна літургія і протоієрей Георгій Дончак звернувся до вірян з проповіддю, привітав їх з приєднанням до лона Православної церкви України.
Священник завершив проповідь, а люди розходитись не поспішають, спілкуються, обговорюють перше богослужіння у цьому храмі священником ПЦУ.
Протоієрей Георгій Дончак
-Спасибі вам, дівчата, що зробили велику справу, добилися, що тепер на Новому Пикові є наша українська церква, - Таїса Лотоцька звертається до своїх односельчанок, які переймалися питаннями зміни релігійною громадою церковної юрисдикції. - Бо у нас, на Старому Пикові, церква ще московська.
Село Пиків хоч і є однією адміністративною одиницею, але тут існує невидимий поділ на два села, через що Таїса Лотоцька вживає дві назви - Старий і Новий Пиків. Вона разом із ще кількома жінками прийшли на службу зі Старого Пикова. Каже, що для неї, в якої син захищає Україну від російських окупантів, принципово відвідувати українську церкву.
-Раніше їздили на богослужіння у Калинівку, Байківку, Жигалівку (населені пункти, де є храми ПЦУ - ред.), а сьогодні молилися рідною мовою у своєму селі, - каже Таїса Лотоцька. -Кожне слово зрозуміле. Тепер будемо ходити сюди і людям на Старому Пикові розповімо.
Одна з ініціаторок і рушійна сила переходу парафії під юрисдикцію ПЦУ, а тепер уже й голова релігійної громади Неля Суша каже, що сам процес був тривалим.
-Я майже два роки добивалася цього. І от тепер наша мрія здійснилася, - каже Неля Суша, не приховуючи радості і демонструючи виписку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначено, що релігійна громада Святопокровського храму села Пикова належить до Православної церкви України.
Неля Суша (праворуч) показує документа про реєстрацію релігійної громади
Громада приєдналася до Православної церкви України, але у самому храмі дух «руского міра» ще не вивітрився. І майже через два роки після повномасштабного вторгнення росії на територію України у церкві в Пикові досі висить зображення останнього російського імператора Миколи ІІ та його сім’ї. Велике таке зображення, розміром десь два з половиною на півтора метра, на південній стіні храму, біля криласу.
Тут, у Свято-Покровській церкві, не знайдете такого за розміром зображення Покрови Пресвятої Богородиці, як російського царя та його сім’ї.
У 2000 році Російська православна церква канонізувала членів царської сім’ї, причислила Миколу II і членів його сім’ї до лику святих. Відтоді культ вбитого царя та його сім’ї став імперським пропагандистським інструментом для православних вірян в Україні. І, як бачимо, не оминув і Пиків.
-Ми знімемо це зображення і віддамо попередньому священнику, хай забере із собою,- каже Неля Суша.
