Сім’я Василя і Наталії Майданюків велика і дружна. У подружжя п’ятеро дітей - три доньки і два сини, найстарша донька Тетяна подарувала батькам двоє онуків.
Родину Майданюків, як і тисячі інших українських сімей, війна, яку проти нашої держави розв’язала росія, зачепила своїм крилом.
Уже більше року як у ворожому полоні перебуває їхній зять Вадим - Тетянин чоловік. Кілька місяців його вважали безвісти зниклим, але українські воїни, які повернулися з полону, принесли звістку, що Вадима утримують окупанти. У ворожій окупації перебувають родичі Наталії Майданюк, які мешкають у Василівському районі Запорізької області. То ж ця родина, як і тисячі інших, мріє про завершення війни і звільнення українських земель.
Але не лише мріє, а й допомагає українським воїнам. Найактивнішою помічницею українських воїнів у родині Майданюків є найменша донька Олександра.
Їй одинадцять років, але, незважаючи на свій юний вік, дівчинка допомагає українським силам оборони. Зі своєю сестрою Мариною дівчинка виготовляла коробки тепла для наших воїнів, заощаджувала свої кишенькові гроші і купувала за них солодощі і каву для українських воїнів, віддала на потреби військових заколядовані гроші. Щоразу, коли Олександра приносила свої передачі у старостинський округ, то розчулювала тамтешніх працівниць своїми не за роками дорослими вчинками.
Нещодавно вона принесла тисячу гривень і поросила доєднати їх до збору на дрони для українських воїнів.
-Її ніхто не заставляє це робити, - каже мама дівчинки. - Вона дуже хоче, щоб настала перемога, щоб не плакали матері. Я буває коли почну плакати, то Саша відразу намагається заспокоїти, пожаліти. Це - моя дитина, але у неї справді дуже добре серце.
ОЛександра Майданюк з мамою
Своїми вчинками дівчинка розчулила не лише своїх земляків, а й українських воїнів. За допомогу, яку дівчинка надає військовим, бійці 128-ї гірсько-штурмової бригади спеціально для Олександри розписали українського прапора різноманітними побажаннями і подяками. «Дякуємо за підтримку, Олександра», «До перемоги разом із Сашою», «З повагою та вдячністю» - написали на прапорі українські воїни. Тепер це для дівчинки найбільше реліквія.
Воїни 128-ї гірсько-штурмової бригади підписали для Олександри Майданюк прапора
З лютого 2022 року, відколи розпочалося широкомасштабне вторгнення росії, у Жигалівці не перестають допомагати українським воїнам – збирають кошти на різноманітні потреби - від шкарпеток до дрона, виготовлють окопні свічки, готують і передають воїнам їжу, допомагають лікарням і госпіталям.
Від початку повномасштабного вторгнення у Жигалівці активно працює волонтерський осередок
У селі проживає чотириста п’ятдесят людей, але за два роки повномасштабного вторгнення їхня допомога українським воїнам не зменшується, вони «не втомлюються», не нарікають на витрати, а допомагають українським захисникам.
Днями у місцевого волонтерського штабу додалося роботи. Родина Майданюків віддала на потреби армії вгодоване порося, з м’яса і сала якого місцеві активістки приготували їжу для воїнів.
Спочатку родину Майданюків пробували відмовити від такого кроку.
- Ми справді відмовляли родину від такого кроку, бо це багатодітна сім’я, їм це порося чи кошти від його продажу не будуть зайвими, - каже сільська медсестра і волонтерка Раїса Длужевська.
Але рішення родини було зрілим і твердим.
-У нас є що їсти, ми не голодуємо і не бідуємо, - каже Наталя Майданюк. - Це наше свідоме рішення. Хай дівчата перероблять і відправлять нашим захисникам.
- На жаль, уже багато хто забуває, що у нас у країні війна. Люди більше переймаються своїми проблемами, а про підтримку наших захисників забувають, - каже Раїса Длужевська. - Вчинок сім’ї Майданюків це гарний приклад не лише для нашої громади, а й, думаю, для усієї країни.
