Десятий день чотири домогосподарства по вулиці Піонерській залишаються без води. А все через те, що мешканці чотирьох квартир будинку № 65, що на вулиці Шевченка, перекрили крана, що у підвалі їхнього будинку, та припинили сусідам водопостачання. Мешканці будинку № 65 заявляють, що підключення жителів Піонерської до їхнього будинку було самовільним та з порушенням норм, через що і виникли проблеми із водопостачанням.
З чого все починалося
Свердловина та водогін, за які почалася суперечка, були побудовані ще у 1972 році для обслуговування будинків військового містечка та знаходилися на обслуговуванні комунально-експлуатаційного відділку (тодішнього КЕЧ). З часом до водогону приєдналися й споживачі інших вулиць та будинків. В тому числі і вулиці Піонерської.
Проблеми, запевняють обидві сторони конфлікту, розпочалися два роки тому, коли вийшов з ладу насос і його замінили на новий. Після заміни насоса почав падати тиск у трубах, а влітку почалися проблеми з водопостачанням.
Остаточно ситуація загострилася місяць тому, коли води у кранах не стало. У пошуках виходу із ситуації мешканці вулиці Піонерської звернулися до працівників ЖЕКу та правоохоронних органів. Підозрюючи, що проблема криється у підвалі, до якого був обмежений доступ, вони зірвали замка та обстежили приміщення. Однак жодних втручань у систему водопостачання не було виявлено.
А через місяць власники підвалу, родина Коломійців, звернулася у міську раду з проханням замінити старий кран на водопровідній трубі і, після того як кран було замінено, перекрила водопостачання мешканцям вулиці Піонерської.
Конфлікт триває уже десятий день. Усі спроби місцевої влади, правоохоронців, працівників комунальних служб та водоканалу відновити водопостачання не мають результатів.
Піонерська без води
При вході у будинок родини Біликів, яка мешкає у будинку № 12 на вулиці Піонерській, ціла шеренга шестилітрових бутлів з питною водою.
-Купили шістнадцять бутлів води, бо помідори пропадають, а їх потрібно заквасити, — розповідає господарка будинку Наталя Білик. — А так беремо п’ять — шість бутлів щодня. В перші дні я пила воду з криниці і відразу ж попала у лікарню з отруєнням. Зробили аналізи води і виявилося, що у ній вміст нітратів більш ніж у два рази перевищує допустиму норму. Цю воду можна використовувати лише як технічну. Навіть мити руки чи овочі у ній не бажано. До речі, через якість води ми й були змушені підключитися до водогону. І підключилися ми до нього більше двадцяти років тому. Нас звинувачують, що це було самовільне підключення, але всі ці роки ми справно розраховуємося з водоканалом за воду. Ніхто нас до цього не звинувачував ні в чому.
Наталя Білик
На підтвердження слів Наталі Білик сусідка виносить розрахункову книгу за 2010 рік.
-Ось бачите, ще в 2010 році ми вже мали водогін і жодних проблем з водою не було, — каже Ірина Лівандовська. — А тепер ось яка біда. Вода у криницях не придатна для вживання. Моя мама добу була без води, бо питна вода закінчилася. Навіть пігулки не мала чим запити.
Мешканці Піонерської запевняють, що готові до діалогу, бо й самі хочуть покращення водопостачання.
— Найважче у цій ситуації родині, яка живе у восьмому будинку, — каже Наталя Білик. — У них четверо дітей. Одному лише кілька місяців, а десятилітній хлопчик хворий на ДЦП. Чоловіків у родині немає, немає кому наносити води, а треба щодня прати, мити дітей. Ми просили, щоб хоча б заради цієї сім’ї воду включали хоча б на кілька годин, щоб мати мала можливість попрати та помити дітей, але нас ніхто не хоче слухати.
Юлія Гринчук разом з мамою Світланою Вовк та дітками зустрічає нас на своєму подвір’ї.
-Подивіться на цю дитину, — Світлана Вовк тримає на руках хворого онука й не стримуючи сліз розповідає, — це хвора дитина, він в памперсах, щодня треба помити. А помити можемо лише у ванні, бо він не сидить і не стоїть. А для ванни потрібно нанести хоча б п’ятнадцять відер води. Та ще й треба тричі на день, а то і більше, переодягнути. А ще з нами живуть маленький хлопчик та дві онучки другої доньки, яка змушена була поїхати на заробітки за кордон.
Юлія Гринчук та Світлана Вовк
-Ми своєчасно розраховуємося за воду, не маємо боргів, то чому кілька людей вирішують все за інших, — обурюється Юлія Гринчук. — Дуже важко нам зараз і з острахом думаємо про зиму, яка наближаюється. Бо якщо не підключать нам води, ми не зможемо включити котла і як тоді зимуватимемо.
У скрутній ситуації й родина Наталії Пушишиної. На відміну від інших домогосподарств у неї ні криниці, ні вуличного туалету.
-Шість років тому ми побудувалися тут, — розповідає жінка. — Хотіли копати свою свердловину, але нас запевнили у міській раді та водоканалі, що є всі умови і ми можемо приєднатися до цієї свердловини. Тому ми й під’єдналися. У мене зібраний повний пакет документів. А тепер ми змушені їздити по знайомих, щоб набрати води з криниці. А з туалетом, то взагалі проблема. Онуки просяться у гості, але ми не можемо їх взяти до себе, бо не маємо для цього умов.
Наталія Пушишина
До розмови приєднується депутат міської ради Наталя Бачинська, яка мешкає на цій же вулиці.
-Я робила опитування, яке показало, що низький тиск не лише у шістдесят п’ятому будинку, а у всіх будинках, — каже Наталя Бачинська. — Потрібно шукати причину цього. Пробувала переконати мешканців будинку, щоб увімкнули людям воду, але не змогла. У наш час перемагає той, хто нахабніший. Люди спутали демократію з анархією.
У пошуках справедливості мешканці Піонерської звернулися у поліцію, прокуратуру, якщо доведеться, вони готові доводити свою правду у суді.
Перекрили воду сусідам
А тим часом біля під’їзду будинку № 65 на вулиці Шевченка зібралися шість представників іншої сторони конфлікту.
-У соцмережах, скрізь запевняють, що лише дві квартири незадоволені, — обурюється мешканка четвертої квартири Тетяна Красноголова. — Без води у нас чотири квартири, це чотирнадцять мешканців, серед них і малолітні діти, і пенсіонери, і інвалід — Людмила Лихогляд. Останні пів року для нас — це справжнє лихо. Мешканці Піонерської запевняють, що в них були перебої з водою, а в нас на другому поверсі води взагалі не було. Навіть помити руки ми не мали можливості. Носили бутлями воду від криниці щоб помитися чи приготувати їжу. Після того, як ми перекрили воду на Піонерську, у нас появилася вода у кранах. Так, немає нормального тиску, але вода є.
Її мама, сімдесятивосьмирічна Ніна Коломієць, запевняє, що проблема у тому, що Піонерську підключили не напряму від головної труби, а через їхній підвал. Робилося, за її словами, це все без документів для однієї людини, а потім під’єдналися решта.
Мешканці будинку 65 по вулиці Шевченка
-Ми впродовж місяця оббивали всі пороги, просили допомоги, але нас не чули. Міський голова відправляв до голови районної ради, казав, що водоканал їхній і вони мають вирішувати ці питання. Голова районної ради обіцяв допомогти, але допомоги так і не було, це було замкнене коло, — бідкається Ніна Коломієць.
Проблему із водопостачанням вони вирішили радикальним методом — перекрили воду для сусідів.
-Так, можливо, ми поступили не зовсім правильно, — каже Володимир Данилюк. — Але ми змушені були так вчинити. Я запитував місцеву владу, коли вони до нас приїжджали, чому вони почули нас лише коли ми перекрили воду. Та і зараз почули не нас, а мешканців Піонерської. Так, нас просили на кілька годин вмикати воду, але ми розуміємо, що як тільки ми увімкнемо її, знову ніхто не буде нічого робити.
-Ми були у гіршому становищі, — запевняють разом, — бо у нас немає ні криниць, ні туалетів на вулиці. А так само є діти, потрібно попрати, покупатися.
Де шукати допомоги
Впродовж десяти днів на Піонерську приїжджають представники влади, комунальних установ, але проблема не вирішується. Міська рада навіть виготовила проектну документацію на будівництво водогону від головної труби, але тут повстали мешканці сусідніх багатоквартирних будинків, з якими попередньо мешканці будинку № 65 провели «роз’яснювальну роботу», налякавши їх, що після підключення Піонерської до головної труби, вони матимуть такі ж проблеми. Після цього люди перекрили шлях екскаватору, який приїхав копати траншею для труби.
На прохання прокоментувати ситуацію, яка склалася, міський голова Анатолій Шамалюк порадив звернутися до керівництва водоканалу та районної ради, бо міська рада до цього не має жодного стосунку.
А на сторінці міської ради у Фейсбук з’явилося повідомлення, в якому йдеться, що «...єдиним виходом із ситуації, що склалась, стало будівництво окремого водогону для під’єднання вулиці Піонерської від центральної мережі водопостачання. Так як, КП „Калинівкаводоканал“ підпорядковується районній раді, і згідно з чинним законодавством, у Калинівській міській раді відсутні правові механізми вирішення фінансових питань будь-яких підприємств районного підпорядкування за рахунок міського бюджету, було прийнято рішення виготовити проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт водогону по вул. Піонерській м.Калинівка. Також міська рада готова надати безкоштовно техніку (екскаватор) для прокладання труби, придбаної за кошти мешканців вулиці. Проте, виникла нова проблема: КП „Калинівкаводоканал“ не може гарантувати нормативного тиску у водогоні. Отже, знову заручниками стають звичайні люди — мешканці нашої громади.
З метою деескалації тривалого конфлікту та вирішення питання щодо забезпечення водою мешканців вулиці Піонерської, Калинівська міська рада просить КП „Калинівкаводоканал“ встановити причини низького тиску (технічний стан трубопроводів, запірної арматури, діаметр труб, тиск на виході із свердловини, підкачки тощо) та вжити дієвих заходів із забезпечення нормативного тиску у водогоні, який найближчими днями буде прокладено».
А от у договорі, датованому 20 липням 2010 року, з яким ознайомив виконуючий обов’язки начальника дочірнього підприємства «Калинівкаводоканал» Микола Плахотнюк, йдеться про передачу водоканалу водонапірної станції та лише вулиці Пушкіна.
Виконуючий обов’язки начальника дочірнього підприємства «Калинівкаводоканал» Микола Плахотнюк
-Нам передали лише водонапірну станцію та водопровідні мережі, що на вулиці Пушкіна, — каже Микола Плахотнюк. — Логічно, що решта водогону перебуває на балансі міської ради. Вже у 2010 році, коли ми приймали водонасосну станцію, усі ці будинки були приєднані до будинку № 65 і приєднані з порушенням. По-перше, підключення мало б бути не від будинку, а від головної труби, яка має потрібний діаметр. По-друге, підключили до тоншої труби трубу з більшим діаметром. Технічної документації немає в обох сторін. Лише кілька домогосподарств, які підключалися у 2013 році, мають відповідні документи. Хочу заперечити місцевим мешканцям, які переконані, що проблеми виникли після заміни насоса. Насос справді було замінено, але на такий самий. Потужність свердловини дозволяє забезпечити питною водою усіх абонентів. Проблема з тиском, швидше за все, виникла через застарілі труби, які експлуатуються більше сорока років і вже давно закінчився термін їхньої придатності. А підключення до головної труби в жодному разі не вплине на постачання води в інші квартири. Адже згідно з паспортом свердловини, її дебет становить 160 кубів на добу, а всі абоненти разом споживають 900 — 1000 кубів у місяць. Тому немає ніякої загрози для мешканців інших будинків через підключення Піонерської до головного водогону.
Заступник голови районної ради Микола Господарець підтвердив те, що до голови районної ради Василя Поліщука зверталися представники обох сторін.
-Водоканалу було передано лише водонасосну станцію, а водопровідні мережі по Шевченка і Піонерській ніхто не передавав, — каже Микола Господарець. — У зв’язку із цим проблему, яка склалась, має вирішувати міська рада. Тому вони й погодилися виготовити проектну документацію та взяли на себе виконання будівельних робіт. Ми ж попросили працівників водоканалу вивчити це питання та допомогти правильно зробити всі роботи, щоб надалі не було ніяких нарікань з боку людей.
Спільна проблема з водопостачанням, яка мала б об’єднати людей для пошуку її вирішення, поділила їх на два табори. Кожен з цих таборів переконаний у своїй правоті. А поки сторони чубляться, проблема залишається.
