Першого серпня у селі Гущинцях Іванівської громади відкрили Алею надії. На ній розміщені дев’ять портретів жителів Гущинецького старостинського округу, яких вважають безвісти зниклими на війні з росією.
Алея надії розташована поруч із Стелою пам’яті і разом вони утворюють простір, який уже став символом пам’яті, віри та незламності.
Облаштування Алеї надії стало однією із перших ініціатив старости Гущинецького старостинського округу Тетяни Мельник, яка кілька місяців тому обійняла цю посаду. На війні з росією загинув син Тетяни Мельник, а тому вона, напевно, як ніхто розуміє той біль, який переживають родини, чиї рідні зникли безвісти на війні.
Ініціаторкою проєкту була староста Тетяна Мельник(крайня праворуч)
- Дев’ять чоловіків із нашого старостинського округу від початку повномасштабного вторгнення зникли безвісти, а їх ніхто не бачить, - каже Тетяна Мельник. - У громадському просторі цих людей немає, а їх мають бачити, знати про них, адже вони боронили нашу свободу. Сподіваюся, що ця Алея не буде символом скорботи, а буде символом пам’яті та віри, яка дає сили чекати. Треба вірити і чекати. Я переконана, що наші воїни, які зараз не з нами, нас відчувають, чують, бачать, а наша молитва, віра надає їм сили для повернення. Ми маємо підтримувати кожного, хто чекає повернення своїх рідних, бо віра дає їм та нам усім сили не зламатися, жити далі.
Ідею Тетяни Мельник підтримали у громаді - і представники влади, і родини безвісти зниклих воїнів, і благодійники. Завдяки спільним зусиллям Іванівської сільської ради, благодійного фонду «МХП-Громаді», Діани Довгалюк, Яни Король, Миколи Бербеги вдалося реалізувати цей задум.
Учасниками урочистого відкриття Алеї надії стали родини зниклих безвісти воїнів, мешканці села, представники місцевої влади, військовослужбовці.
Рідні зникних безвісти воїнів знімають прапори із портретів
Рідні зникних безвісти воїнів знімають прапори із портретів
-Кожен ранок для рідних воїнів, які зникли безвісти, розпочинається із надії почути хоч якусь звістку про них, - каже секретар Іванівської сільської ради Віра Баранська. - Кожен їх день просякнутий болем і ми облаштували Алею надії, щоб розділити цей біль, щоб підтримати родини безвісти зниклих воїнів.
На Алеї надії поруч із державним майорить біло-чорний прапор.
Це неофіційний символ пам'яті про українських військовополонених та зниклих безвісти. Біла смуга: символ світла, віри в життя та надії на повернення кожного українця додому. Чорна смуга: символ скорботи, болю втрат, важких страждань у ворожому полоні та пам'яті про полеглих.
На Алеї надії дев’ять портретів мешканців громади, які зникли безвісти на війні з росією.
Тарас Зелений зник безвісти у грудні 2022 року, Юрій Зінченко - у травні 2023 року поблизу Бахмута, морський піхотинець Євген Савчук - у жовтні 2023 року на Херсонщині, Микола Нікончук, Сергій Сандуленко, Сергій Білан та двадцятирічний Олександр Глушко зникли безвісти у 2025, Ігор Дудар та Олександр Дишкант - у 2026 році.
-На цих банерах не просто портрети наших односельців, доля яких невідома. На цих банерах - людські життя, - каже перший заступник Іванівського сільського голови Михайло Довгалюк. - Тут чийсь син, чоловік, батько, друг, які стали на захист України від ворога. І наш усіх обов’язок підтримувати родини, які чекають повернення своїх рідних.
Священник Православної Церкви України Олег Кожушний освячує Алею надії.
