Двадцятого грудня у Шепетівці обірвалося життя уродженця Дружелюбівки, учасника АТО, військовослужбовця Збройних Сил України Олександра Чуловського. У червні нинішнього року Олександру виповнилося двадцять вісім років. Він не встиг створити власну сім’ю. Після себе залишив світлі спомини рідних, друзів та знайомих.
-Олександр спочатку пішов на строкову службу, і вже там підписав контракт та пішов добровольцем в АТО, — розповідає староста села Дружелюбівки Інга Притуляк. — Армія дуже змінила його, його погляди на життя. Зовсім недавно він приїжджав у відпустку. Сільська рада виділила йому як учаснику АТО в центрі села земельну ділянку під будівництво. Він зібрав там хлопців з двадцять - друзів, молодь села, які прийшли, щоб допомогти Олександру розчистити ділянку від чагарників. Планував навесні розпочати будівництво власного будинку.
Енергійним, добрим учнем запам’ятався Олександр Чуловський і його колишньому вчителю інформатики Олександру Гуліватому.
-Саша дуже був добрим та щирим. Особливо він любив дітей, — розповідає про нього двоюрідна сестра Діана Демчук. — Ніколи не прийшов до моїх дітей у гості без подарунка. У нас дуже велика родина. У Саші сімнадцять двоюрідних братів і сестер і зі всіма він був, як з рідними. Всі любили його і цінували. Лікарі сказали, що серце брата не витримало переживань та перевантажень. Він прийшов з чергування вранці, ліг відпочивати, його так у ліжку і знайшли мертвим.
Поховали Олександра Чуловського у його рідній Дружелюбівці. Тут він планував побудувати власний будинок, тут знайшов вічний спокій.
