«Баба Василина приїхала до вас з Волині. Щоб ви знали, Волинь — це Лесин край. Але на відміну від вас, калинівчан, ми вправніші. От до нас Кучма приїздив, і Леся Українка — на двохсотці. А до вас торік у Калинівку на свято Петро П’ятий приїздив, а Руданського на тисячній купюрі немає. Глядіть, може, Володька приїде, то хай би він допоміг. Грошей від цього у вас більше не стане, а от гонору побільшає. Баба Василина сказала. Всьо!»
Багатьом калинівчанам запам’ятався на святі гумору виступ Тараса Войтовича чи то пак баби Василини, його лялькової компаньйонки.
Вона приїхала у Калинівку з Луцька, а супроводжував стару у цій подорожі Тарас Войтович, як каже баба «отой грубий, що біля мене ходить». Баба уже майже зірка, а зіркам потрібні супровід, охорона. Поки стара відпочивала після виступу, ми поспілкувалися з Тарасом Войтовичем, аби він трішки розповів мешканцям Калинівщини про бабу Василину, а заодно і про себе.
Як жартує Тарас Войтович, він підтримує баланс влади і гумору в Україні. Президент з гумору пішов у владу, а він з влади пішов у гумор. П’ятнадцять років Тарас Войтович пропрацював в органах державної влади, був керівником апарату Рожищенської райдержадміністрації, першим заступником голови РДА, начальником управління Пенсійного фонду у Рожищенському районі на Волині, а тепер разом з бабою Василиною перекваліфікувався у артисти і потроху «завойовує» Україну.
-Щастя і внутрішнє задоволення, яке я отримую на сцені, я ні на якій державній службі не отримував, — каже Тарас Войтович.
Бабу Василину уже знають не тільки на Волині. Торік вона стала переможницею фестивалю гумору імені Андрія Сови у Одесі, а тепер приїхала у Калинівку на свято гумору імені Степана Руданського.
Зараз Тарас Войтович працює методистом Волинського обласного науково-методичного центру культури і разом з бабою Василиною розважає людей.
-Почалося з того, — розповідає Тарас Войтович, — що я хотів оригінально привітати свою дружину з ювілеєм. Тоді я замовив цю ляльку і назвав її бабою Василиною. Привітання дружині і гостям сподобалось. Все це ми зняли на відео і виклали у соціальні мережі. Коли ми побачили, що у мережі Фейсбук це відео набрало кілька тисяч переглядів, я зрозумів, що цей образ можна розвивати. Потім створили сторінку баби Василини у фейсбуці, що ще більше додало популярності.
Назвали ляльку бабою Василиною, бо так звали справжню Тарасову бабусю. Вона, за словами Тараса Войтовича, була жінкою дотепною, як кажуть з перцем. Це саме її поліською говіркою розмовляє лялькова баба Василина, а спогади про бабусю дають Тарасові натхнення і поштовх до творчості.
-Наш з бабою Василиною приклад показує, що нову справу не обов’язково починати в молодому віці, — каже Тарас Войтович. — Я перекваліфікувався, коли мені було сорок два роки і у мене було троє дітей. Я десь читав, що за своє життя людина може побувати у трьох професіях. Зараз я працюю у галузі культури, то це тільки друга професія.
Тут уже слово перехопила баба Василина.
-Людоньки, чуєте, він працює у культурі. Ви ж тих людей з культури бережіть. Он яке файне свято у Калинівці організували. Баба Василина сказала. Всьо!"
