Про багатодітну родину Альони та Вадима Козаків з Радівки ми вже писали. Кілька місяців тому у родині народилося двійко дівчаток. Цікаво те, що це була уже друга пара близнят у цій сім’ї. Тепер у родині Козаків - три хлопчики та три дівчинки.
-Я ніколи не планувала, що буду багатодітною мамою, - каже Альона Козак. - Але Бог дав нам аж шістьох діток і ми раді з того. Я завжди кажу, що дав Бог діток, дасть і на діток. Деякі сім'ї мріють про дітей, десятиліттями чекають на них, і не мають того, чого хочуть. А у нас он скільки щастя.
Три козаки і три козачки
Найстарший у родині Сашко, йому вже сім років. Старший син — перша допомога для батьків. Коли треба, він і за молодшими братами нагляне і по господарству допоможе.
-Сашко має спокійний і врівноважений характер, любить малювати, - знайомить із своїми дітками матуся. - А от чотирирічна Ангелінка — це його протилежність. Шило та й годі. Вона скрізь і її багато. Майбутня модель, бо дуже любить фотосесії і її не треба вчити, як правильно стати і куди дивитися. Вона це вже сама добре знає. А ще, дуже любить техніку, тому ми їй купуємо велосипеди, самоката. Марку і Даніїлу по одному рокові і дев'ять місяців. Характери в них різні. Один спокійніший, а другий жив-кіший, але при цьому вони не розлучні. Все роблять разом. Якщо один п'є чай, то й інший також, і так в усьому. І коли Даня першим навчився ходити, він брав Марка за руку і тягнув, щоб той йшов за ним. Наймолодшим Анечці і Марійці тільки по пів року, але характер вже видно. Маші достатньо увімкнути музику і вона буде спокійно лежати і посміхатися, а Анечка не влежить, їй потрібний рух.
Про своїх дітей Альона Козак говорить із любов'ю та ніжністю. Здається, вона годинами може розповідати про їх звички, вподобання. Матуся переконана, що у багатодітній родині важливо не обділити любов'ю кожного, у повсякденних клопотах побачити в дітях особистість та розкрити їхні таланти.
-Ми намагаємося кожному приділяти однакову увагу, - каже мама. - Щодня у мене з Ангелінкою є “секретні хвилинки”. Хоча б на кілька хвилин ми ховаємося з нею під ковдру на ліжку і ділимся секретами. Це можуть бути наївні секрети про те, яку комашку вона побачила, яка травичка росте, але доньці важливо виговоритися. І після цих “секретних хвилинок” вона щаслива. Сашко вже старший, я бачу, що йому цікавіше з татком, з ним він проводить більше часу, але з ним більше обговорюємо шкільні справи. А вечірнє купання хлопчиків може затягнутися на годину — поки усіх іграшок не помиємо та піну не випустимо. Наймолодші вимагають найбільше часу, бо вони ще маленькі і потребують уваги та допомоги.
Спільні діти, спільний бюджет, спільна робота
Будні багатодітної родини не прості. Адже щодня батькам доводиться доглядати за шістьма дітками, виконувати хатню роботу та ще й утримувати домашнє господарство.
-Після народження другої двійні Вадим також пішов у декретну відпустку. Тепер ми удвох вдома. Мій чоловік — це мій товариш, помічник, порадник, коханий. Це дуже добра і чуйна людина. Ми ніколи не ділимо роботу на жіночу і чоловічу. Все робимо разом. Якщо один доглядає за дітьми, другий іде поратись по господарству. У нас спільні діти, спільний бюджет і спільна робота. Ми нічого не ділимо, за все беремося разом, - ділиться секретами сімейного побуту жінка.
У господарстві у Козаків - 30 гусей, 2 кози, курчата, кролі та сорок сотих городу. За всім потрібний догляд та робочі руки.
-Дуже допомагає побутова техніка. Я всім матусям раджу не економити на ній. Бо закинула продукти у мультиварку і ти вже знаєш, що навіть якщо забудеш про страву, вона не підгорить та буде вчасно готова. Так само легко і прати, коли маєш машинку-автомат. Вона пере, а ти займаєшся своїми справами, - каже Альона.
Альона Козак переконана, що доглядати за великою родиною не складно.
- У нас всі неперебірливі у харчуванні. Діти люблять молочні страви, тому зранку ми снідаємо молочною кашею. А чоловік, як справжній Козак, любить борщ і сало. Готувати не складно, бо всі, за винятком наймолодших, їдять однакову їжу. Ще одне моє правило, я ніколи не готую вночі. Стараюся все встигнути вдень. Я молода мама, і мені потрібно вночі виспатися, щоб на наступний день у мене не випадало усе з рук і я могла нормально спілкуватися зі своїми дітьми, - розповідає жінка.
Має молода родина і свої традиції. Перша — це святкування усіх днів народження. Кажуть, що останнім часом роблять це у вузькому сімейному колі, але обов'язково із святковим тортом.
-Приїжджають найрідніші — мама-свекруха, сестри, куми. Дітям пощастило, у них тітонька Марина — кондитер. Вона приїжджає до нас завчасно і допомагає приготувати різні смаколики, - розповідає Альона Козак. - А якщо немає помічниці, готуємо з чоловіком удвох. Ставимо на кухні візочок для дівчаток й манеж для хлопчиків, а самі працюємо. А ще, обов'язково влаштовуємо дітям до свят цікаві поїздки. Карантин нам трішки завадив і на день народження Сашка ми не змогли поїхати нікуди, але коли закінчиться епідемія, обов'язково все виправимо.
До творчості надихнули донечки
У такому насиченому та заповненому подіями вирі життя Альона Козак знаходить час ще й на творчість. Вона власноруч почала виготовляти прикраси для дівчаток.
-Моє натхнення, поштовх до творчості — це мої донечки, - каже Альона Козак. - З народженням дівчаток я в повній мірі відчула що таке бути мамою дівчаток. Сукенки, прикраси, стрічки. На такі дрібниці, як заколки та прикраси у волосся, не завжди вистачає коштів. Тому я вирішила виготовляти їх власноруч. По інтернету замовляю стрічки, матеріали, переглядаю майстер-класи, як правильно працювати з матеріалами, а ідеї приходять самі. Буває, що й старші дітки підказують, радять який колір обрати для прикраси, з чим поєднати. Ангелінка ще фізично допомагати не може, але їй це також цікаво, вона розпитує, слідкує за роботою.
Для улюбленої справи Альона обирає час денного сну молодших дітей, коли з’являється вільна година.
-За цією роботою я відпочиваю, - каже жінка. - Від неї я кайфую, отримую задоволення, відпочиваю фізично і морально. Правда, хотілося б, щоб це захоплення приносило ще й прибуток. Але поїхати у місто продавати свої вироби я не маю можливості, у селі вони не дуже користуються попитом, багато хто і сам пробує виготовляти прикраси з стрічок, а налагодити торгівлю не вдається.
Але це, здається, не вибиває родину з колії. На своєму досвіді Козаки доводять, що для щастя багато не треба. Головне у родині - гармонія, взаєморозуміння та любов.
