Ще біля входу до дошкільного закладу у Новій Греблі відразу ж звертаєш увагу на веселий малюнок на стіні — на ньому бавиться дітвора та зігріває їх яскраве сонечко. Це робота Наталії Черненко, над якою вона працювала два тижні.
-Раніше я ніколи не розмальовувала стіни, — зізнається жінка, — А тут захотілося вдихнути трішки життя у наші гарні стіни дошкільного закладу. Спочатку малювала малюнки у групових кімнатах, а вже потім завідуюча дошкільним закладом запропонувала розмалювати стіни при вході. Звичайно, хвилювалася, а раптом не вийде. Малювати на стіні важче, ніж на папері. Тут є свої нюанси.
Але, як кажуть, очі бояться, а руки роблять справу. І ці талановиті руки створили справжню картину, яка відразу ж стала окрасою дошкільного закладу.
Наталя Черненко народилася у Новій Греблі. Тут пройшло її дитинство, шкільні роки.
-Я любила малювати ще з дитинства, — каже мисткиня. — Особливо захоплювалася пейзажами, квітами. Але спеціально ніде не вчилася. Лише один рік провчилася на заочному відділі у Московському університеті мистецтва. Покинула, бо зрозуміла, що нічому новому мене не навчили, а тільки заморока була з передачею моїх робіт.
Замість мистецтва Наталя Черненко обрала інший шлях — вірної подруги чоловіка-офіцера. Разом із ним тривалий час жила в Азії. Після розвалу Союзу подружжя Черненків повернулося з Киргизстану у Нову Греблю й Наталя Володимирівна працевлаштувалася художником-оформлювачем в училище.
-То були роки становлення української культури, мови. Більша частина моєї роботи полягала в тому, що я переписувала з російської на українську мову плакати і стенди, — пригадує співрозмовниця.
Після реорганізації училища Наталі Черненко довелося перепробувати багато професій. А нещодавно їй запропонували посаду помічника вихователя Новогребельського дошкільного закладу.
-Тут дуже гарний колектив і творчі особистості. Їх творчість надихнула і мене, — каже Наталія Черненко. — Мою пропозицію підтримали колеги. Тепер вони вносять ідеї, а я реалізую їх.
З легкої руки Наталі Черненко кожна групова кімната тепер має свою візитівку, свої мальовничі куточки, які після карантину тішитимуть діток та їх батьків.
