Такої солідної велотусовки Іванів ще не бачив. Більше сімдесяти учасників з’їхалося в Іванів для участі у першій в Україні гравійній гонці (так її назвали організатори).
Дорогими авто Іванів не здивуєш, скоріше гості села здивуються їхньою кількістю на сільських вулицях, а от велосипедами здивувати можна.
Останнє змащування перед стартом
Щоб сонце не пекло
Уже другий рік поспіль в Іванові відбувається велофестиваль «Янівські вихідні». У минулому році його організатори обмежились лише ралі на ретровелосипедах, а у нинішньому вирішили дещо розширити програму, чи то пак продовжити - кому на 70, а кому на 140 кілометрів. Саме такими були дистанції гравійної гонки під назвою «Курна дорога в Янів» - залежно від рівня підготовки та завдань.
Випробувати свої сили до Янева з’їхались велолюбителі з різних міст та областей України.
Богдан Верозуб приїхав на гонку з Києва. У нього за плечима участь у двох «сотках», а от у гравійній гонці бере участь вперше.
Богдан Верозуб на трасі гонки
- Хочу проїхати гонку, а заодно подивитись на місцеві краєвиди, - каже Богдан. - Мені подобається Вінниччина, її природа, ландшафт. Тут гарна природа, на яку лише варто приїхати подивитись, а якщо це ще поєднати з адреналіном, то вийде справжня емоційна бомба.
Заїхати «курною дорогою в Янів» вирішили і двоє калинівчан - любителі веломандрівок Сергій Сакач та Володимир Павлюк. Торік обоє подолали дистанцію вінницької «сотки», а тепер перед ними нове випробування. Їхнє бажання не може не викликати поваги, адже обом за п’ятдесят, Володимирові навіть ближче до шістдесяти, але калинівські велолюбителі вирішили ще раз випробувати свої сили.
Володимир Павлюк
Сергій Сакач
Перевірити свої сили учасникам було де. Стартували учасники гонки в Іванові.
Далі маршрут проліг через ліс до Кам’яногірки, звідти учасники виїжджали на асфальт і прямували до Матяшівки та Уладівки, а далі асфальт закінчувався і починалася «курна дорога» - Журавне, Колибабинці, Кривошиї, Шепіївка, Уладово- Люлинецька селекційна станція, Яблуневе, Жигалівка і фініш у Іванові.
Маршрут гонки
Враження учасників від маршруту часом були діаметрально протилежні – від «класний маршрут» до «ригачка повна». Маршрут справді видався не з простих. Після завершення гонки дехто з учасників падав на траву і переводив подих, вгамовував спрагу, а дехто звертався за медичною допомогою.
-Маршрут сподобався, але на дорозі не побачив камінця, якби не шолом не знаю чим би все закінчилося, - каже киянин Олександр, тримаючи в руках тріснутий від удару велошолом і показуючи сліди від падіння.
Організаторами гонки виступили кілька велоспільнот з Києва та Вінниці, а також Іванівська сільська рада.
В Іванові знову креативно підійшли до організації цієї вело гонки. До місця реєстрації учасників підігнали велосимвол громади – гігантський «Козак-байк» і символ минулорічних перегонів прищепку, на постамент поставили три пофарбованих у фіолетовий колір велосипеди, організували кілька фотозон і навіть «виміряли» відстань до Пекіну і Парижу.
Словом, все вийшло так, як і обіцяли організатори –«мінімум асфальту, дивовижні краєвиди, пилюка польових доріг, шалена швидкість, максимальний вприск адреналіну» і, звичайно, пам’ятні медалі на фініші.
