Все треба робити з любов’ю: як медсестра реанімаційного відділення стала пекти короваї та хліб

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Журналісти Калинівка City завітали у Бережани до знаної коровайниці Валентини Тітової. Десять років тому жінка кардинально змінила своє життя, залишила лікарню, де працювала двадцять п’ять років медичною сестрою та розпочала власну пекарську справу.
Секретами своєї справи майстриня поділилась із читачами Калинівка City.

Потрібно мріяти, бо мрії збуваються

Валентина Тітова народилася у Погребищенському районі, там закінчила медичне училище, а після навчання пішла працювати у Калинівську центральну районну лікарню. У реанімаційному відділенні медична сестра-анестезист пропрацювала двадцять п’ять років. А потім вирішила змінити життя і навіть змінила місце проживання.

— Обійстя моєї бабусі розташовувалось на пагорбку, а город виходив до ставу. Малою я часто бігала до бабусі, допомагала їй і всім казала, що буду жити у цьому будинку, — розповідає Валентина Тітова. — Роки пройшли, а мрія про будиночок на березі ставка залишилася. Ми жили в Калинівці і весь час шукали будинок у селі. Кілька спроб купити хату були невдалими. І лише коли приїхала сюди, у Бережани, побачила, що це будинок моєї мрії. Чоловік жартував, що купив мені будинок з вишневим садком і ставком.

З купівлею нового будинку у Валентини Тітової відкрився ще один талант — пекарський.

-У «спадок» від колишніх господарів будинку нам дісталась діжа для тіста, деко та піч, — розповідає господиня. — Я спочатку посміялася, навіщо мені все це. А потім пригадалися мамині пироги з печі і мені так закортіло спекти їх. За допомогою звернулася до сусідки Марії Федорівни. Вона зналась на випічці, пекла для церкви хліб, проскурки. І бабуся залюбки розкрила мені всі свої секрети як давати раду печі. Ви, наприклад, знаєте, що перш ніж вставити хліб у піч, потрібно вставити у неї руку і порахувати до двадцяти, якщо в руку не пече, можна садити хліб, а пече —хліб пригорить. А коли я почала сама пекти пироги, хліб, ця ж бабуся постійно запитувала, чому я не хочу пекти на продаж. Я соромилася, мене ж знають багато людей. З її легкої руки почала пекти пироги для дітей у школі, а потім і на базар у Калинівку почала возити.

Тісто не любить злих і недобрих людей

Та якось до Валентини Тітової звернулась односельчанка з незвичною пропозицією — спекти коровай на весілля. Після вагань жінка піддалась на прохання. І «перший млинець» не був глевким, а вдався на славу.

— З того часу справи пішли вдало, — за розмовою Валентина Тітова встигає перевірити піч із випічкою й переконавшись, що все в порядку, продовжує розмову, — Напевне, так мало скластися, що двадцять п’ять років я бачила людський біль, страждання і навіть смерть. А тепер я дарую людям радість. Дуже приємно бачити, що вони задоволені моєю роботою, вдячні.

Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Так народжeються хліби Валентини Тітової

Слава про пекарський талант Валентини Тітової розлетілась далеко за межі Бережан, і навіть Вінниччини. Короваями пані Валентини смакували у Польщі, Франції, Італії, Росії.

-Секрет мій дуже простий — потрібно любити свою роботу і людей. Тісто не любить злих і недобрих людей, — посміхається господиня. — Я коли беруся до роботи обов’язково читаю молитву, благословляю піч та коровай. Коли знаю батьків, які замовляють коровай, телефоную матері і прошу у неї благословіння. Все треба робити з любов’ю. Буває навіть співаю: «Наша піч регоче, короваю хоче. А припічок посміхається, короваю дожидається».

Багате тісто в короваї на багатство дітей

А ще Валентина Тітова знає багато цікавого про обрядові хліби. Ними з жінкою ділились старожили, про них дізнавалася з спеціальної літератури.

-Ніколи не можна на коровай щось жаліти, — поділилась секретами хазяйка і з нами. — Багатий коровай на багатство дітей. Тому я печу коровай лише з борошна найвищого ґатунку, яйця купую лише домашні. Інші інгредієнти також вибираю найкращі. Кожен елемент короваю також має свою символіку. Підошва — це фундамент нової сім’ї, обруч — стіни. Обруч має складатися з трьох кіс, щоб було продовження роду, вони мають бути нерозривними. Кожна квітка, пелюсточка — це також мудрість наших дідів та прадідів. Пригадайте, раніше коровай випікали в четвер коровайниці. І в коровайниці брали жінок, які жили в першому шлюбі, обов’язково мали дітей. І від четверга до неділі коровай дозрівав. Його справжній смак розкривається на четвертий день.

Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
Випічка Валентини тітової смачна і красива

Окрім короваю, майстриня випікає калачі, обрядові хліби, струдлі, пироги. Кожен день розписаний по хвилинах, зранку до вечора у праці.

-Піч не витримала, довелося перемуровувати, дерев’яна лопата, якою виймаю хліб з печі, перегоріла, а я витримую, — жартує жінка. — Не знаю на скільки мене вистачить, але відмовити людям не можу.

 

Коментарі: