8 квітня у пацієнтки, яка потрапила у Калинівську центральну районну лікарню, діагностували коронавірус. Це був перший випадок. Як сьогодні працюють та живуть медики, які лікують пацієнтів із Соvid-19, дізнавалася Калинівка.City. Говоримо із очільницею інфекційного відділення Калинівської центральної районної лікарні Наталією Кацай.
«Ми знали, що це нас не мине»
Зараз на лікуванні у Калинівській центральній районній лікарні перебуває дванадцять осіб. У десятьох підтверджений Соvid-19, а у двох — підозри на хворобу.
— На щастя, в усіх пацієнтів нашої лікарні, які інфіковані коронавірусом, хвороба має легкий чи середньої важкості перебіг, — каже Наталія Кацай. — Лише 79-річна калинівчанка надійшла до нас у важкому стані. Два дні ми лікували її як хвору на вірусну пневмонію, без захисних костюмів. Із захисту були лише медична маска та рукавички. Потім у неї підтвердили Соvid-19. На щастя, ніхто із медперсоналу нашого відділення після контакту із хворою не захворів. Хворі наші свідомі. У нас є кілька пацієнтів, які за станом здоров’я, могли б лікуватися вдома, але у них немає можливості для самоізоляції, а тому вони вирішили залишитися у лікарні, щоб не піддавати небезпеці рідних.
За словами Наталії Кацай, кожен хворий перебуває у палаті сам, лише дві медпрацівниці вирішили бути в одній палаті. Контакт між хворими обмежений. Усі необхідні процедури їм проводять у палаті, так само індивідуально роздають їжу.
Оскільки хвороба має легкий перебіг, для лікування не використовують розрекламованих дороговартісних препаратів. При потребі лікують пневмонію за протоколом.
— Ми не знали коли все почнеться, але точно знали, що це нас не мине, — каже Наталія Кацай.
Шестигодинна зміна
— Спочатку було важко і фізично, і морально, — каже Наталія Кацай. — Важко бути відірваним від сім’ї, працювати у захисних костюмах. Але до всього звикаєш. З часом, коли виробили графік роботи, узгодили всі дії, ми втягнулися.
Перша хвора на коронавірус поступила у лікарню о четвертій годині ранку. Тож з четвертої години ранку і почали складати графік роботи. Медсестри та санітарки працюють позмінно — зміна триває шість годин. Наприклад, медсестра заступає на зміну о четвертій ранку і працює до десятої години ранку. Потім з десятої ранку і до шістнадцятої години — відпочиває. А з шістнадцятої — знову виходить на зміну. Потім — доба відпочинку.
А от лікар-інфекціоніст, маніпуляційна медсестра, рентген-лаборант, старша медична сестра відділення працюють щоденно з дев’ятої ранку до п’ятнадцятої години.
— Вихід на зміну починається з підготовки, — каже Наталя Кацай. — Перед роботою ми одягаємо захисний одяг. Одягаємося у корпусі, в якому живемо. Одягання — це тривалий процес, який виконуємо з точним дотриманням інструкції. Вже захищеними медпрацівники виходять з приміщення та направляються у корпус № 1, де перебувають хворі.
Впродовж зміни ніхто не може залишити своє робоче місце, вийти з приміщення, зняти захисний одяг.
— Коли зміна завершується, ми заходимо у спеціальну кімнату, де знімаємо весь захисний одяг. Цей процес також відбувається з точним дотриманням інструкції. Кожен медпрацівник знає, що й за чим знімати і як це робити. Одяг потім утилізують. Ми приймаємо душ, переодягаємося і через окремий вихід виходимо з приміщення корпусу та повертаємося у третій корпус для відпочинку, — розповідає лікарка.
Великдень святкували медичною родиною
— Ми поступово звикаємо до нового життя, — каже Наталія Кацай. — Особливо було важко на Великдень. Кожен звик, що це родинне свято, що у цей день поруч рідні, друзі. А тут усі твої рідні далеко. Але ми святкували іншою родиною — медичною. Бо всі ми у цих умовах вже стали великою родиною.
Чоловік Наталії Кацай також лікар, який мав контакт із хворими на коронавірус. Тому доньку та сина подружжя відправили до бабусі. Батьки спілкуються з ними лише по телефону.
— Ми зараз відірвані від життя, не бачимо, що діється за межами лікарні, але хочемо вірити у краще. У те, що наші люди дотримуються карантину, не виходять без потреби на вулицю. А те, що у нас в Калинівці живуть гарні люди, ми пересвідчилися на власному досвіді. Із перших днів ізоляції нам у лікарню почали приносити продукти. Ми ніколи не думали, що так може бути. І на Великдень були паски, інші смаколики. Дуже вдячні людям за таку підтримку та допомогу. Це надихає, додає сили і віри у краще, — говорить жінка.
За словами лікарки, після контрольних аналізів, коли підтвердиться, що пацієнти, які перебувають у лікарні, вже остаточно одужали, усі медпрацівники також пройдуть обстеження та самоізоляцію і повернуться до своїх рідних.
— Ми з нетерпінням очікуємо на цей день, бо кожен вже скучив за рідними, за своєю домівкою, — каже Наталія Кацай.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
