02 грудня 2018 15:30
Початок зими, перший сніг – це завжди гарний настрій, радість, рум’янець на щоках. Зима для багатьох найулюбленіша пора року. Як тут не поринути у поезію, від якої морозцем, лапатим снігом та Різдвом, що скоро прийде.
Чи знаєш ти українську поезію про зиму


Кому належать ці знайомі з дитинства рядки:
Білі мухи налетіли, -
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.

Ці рядки дуже доречні. Хто їх написав?
Дорога біла стелеться,
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.

Ці рядки написав поет, якого багато з нас бачать мало не щодня:
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Автора цих рядків називали містиком.
У сто млинах зима пшеницю
на сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,
привалюючи небом села.

Автор цих рядків народився взимку. Напевно, через це у нього багато віршів про цю пору року.
Снігу, снігу сиплеться довкола.
І садів травнева білизна.
Тільки плаче на морозі гола
Під холодним вітром бузина.

Цей поет писав не тільки про чорне і червоне. Знаєте хто це?
В лісі, наче проділ, біла путь.
Сніг і сонце - празник чистоти.
Ти сніжинкою хотіла буть -
Впасти й не розбиться з висоти.

Iнтимна лiрика цього поета - найбiльша частина його поетичноï спадщини.
Падав сніг, ласкавий і лапатий,
обнімав нас, крилами немов...
І хотілось вічно так стояти...
Перший сніг і першая любов...

Ці слова написала жінка. Знаєте хто?
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
Їй, певно, сняться повні жмені груш.

Автор цих рядків написав знаменитий вірш про ялинку, але зараз інша поезія.
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави:
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.

Гарна порада від автора на період опалювального сезону. Знаєте хто це?
Тож радійте листю опалому
І холодній криці в ставку,
Хто провів парове опалення,
Чи коханку знайшов палку.
