- Дитино моя, дитино... На кого ти мене покинув? Тобі ще жити та й жити, - у розпачі від невиправної втрати промовляла мати Сергія Кисельова, який загинув на війні з росією.
2 червня Калинівщина попрощалась із ще одним своїм захисником, який віддав своє життя на війні проти російських окупантів.
Вдруге від початку повномасштабної війни тиша та смуток огортає вулицю Машинобудівників у Калинівці: кілька тижнів тому тут попрощались із Василем Глушком, а сьогодні в останню путь провели Сергія Кисельова, який мешкав у сусідньому будинку.
Шлях від будинку, де мешкав Сергій, до вулиці встелили квітами, а рідною вулицею труну із тілом загиблого на руках пронесли військові.
- Ми з Сергієм дружили, як кажуть, із пісочниці, все життя товаришували, - розповідає Юрій, друг загиблого героя. - Яким я його запам'ятаю? Веселим, добрим, вірним другом, який часто мене виручав. До війни Сергій працював на будівництві, а трохи більше місяця тому вирушив боронити країну.
Сергій Кисельов пішов на фронт 28 квітня, загинув у Донецькій області.
Сотні калинівчан схилили голови, проводжаючи загиблого воїна в останню путь. Люди покидали свої справи, клали квіти до труни просто в дорозі, та не стримували сліз.
- Дякую... Дякую Вам за все! - зі скорботою промовляла жінка, віддаючи шану воїнові.
Поховали загиблого Сергія Кисельова на цвинтарі у Калинівці поруч із іншими воїнами, які віддали свої життя за волю і незалежність України.
