«Молодих вдів, таких розгублених і таких сильних водночас, сьогодні, на жаль, більшає. Хлопчиків з портретами тат у кишені також більшає. Вже більше року триває цей страшний сон. Слідуємо за твоєю зіркою. Ти бився за життя відчайдушно, не думаючи про себе. За наше завтра. Ми любимо тебе, наш тато! Ми йдемо далі, як ти і просив, але не повз, а з тобою в нашій пам’яті і серці», - у цих словах біль і гордість, надія і пам’ять.
Їх на відкритті меморіальних дошок на честь загиблих у боротьбі з російськими окупантами земляків виголосила Лілія Вдовиченко. На війні вона втратила свого чоловіка Ярослава. Уже більше року минуло з тих пір, як її чоловік помер від ран, але біль втрати не вгамовується. І не тільки у Лілії, а в усіх рідних загиблих воїнів – у матері Олега Дерена, у батьків Олександра Кособуцького, у дружини Степана Гуменчука…
29 листопада у Павлівці на будівлі місцевого ліцею відкрили меморіальні дошки шістьом загиблим землякам, колишнім учням цього навчального закладу.
-Наші герої у годину негоди пожертвували своїм життям заради порятунку Батьківщини, - зазначила директорка ліцею Тетяна Шуманська. – Хай ці меморіальні дошки нагадують усім, що немає більшої цінності як людське життя і немає більшої цінності у нашої країни як свобода і незалежність. За ці цінності полягли наші герої. Вічна їм слава!
Дмитро Лещенко захищав Україну у складі бригади «Червона калина». Військовослужбовець Національної гвардії загинув разом із своїми побратимами -земляками у червні 2022 року. Указом президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Старший лейтенант Олександр Кособуцький був учасником Антитерористичної операції. Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, Олександр Кособуцький знову став на захист рідної землі, командував піхотним взводом 61-ї окремої мотопіхотної Степової бригади. Загинув у бою із загарбниками.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України, Ярослав Вдовиченко пішов добровольцем у військо і пліч-о-пліч із сином став захищати рідну землю від загарбників. Ярослав воював у складі підрозділу Національної гвардії, був поранений, після лікування повернувся у стрій, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Під час лікування після другого поранення життя Ярослава Вдовиченка передчасно обірвалося.
Олег Дерен захищав Україну від російських загарбників у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго, він воював у протитанковому підрозділі і під час виконання бойового завдання загинув. Указом президента України молодшого сержанта Олега Дерена посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Віталій Очков у 2014-2015 роках воював у складі 128 - ї окремої гірсько-штурмової бригади, був техніком роти. Тоді йому пощастило вийти живими з пекла з-під Дебальцевого. Коли у лютому 2022 року розпочалося широкомасштабне вторгнення росії на територію України, він знову пішов на війну і знову опинився у складі 128-ї бригади. За кілька місяців до своєї загибелі Віталій разом зі своїм побратимом вчинив зухвалий і водночас героїчний вчинок - вони пробралися на російські позиції і вкрали з-під носа ворога новітню бойову машину піхоти - БМП-3. Віталій Очков посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Серед загиблих павлівчан Степан Гуменчук (Гурман) найстарший, його життя обірвалося у 59 років. Він загинув 4 липня нинішнього року на Донеччині, біля села Невельського. Був старшим сержантом, воював у складі розвідувального взводу 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Рідні, учні та педагоги ліцею, односельчани зібралися на шкільномуподвір'ї, аби вшанувати пам'ять загиблих воїнів.
Священники Православної церкви України протоієреї Орест Шпак та Георгій Дончак освятли дошки та відслужили молебень за загиблими. Хвилиною мовчання учасники цих урочистостей вшанували пам'ять загиблих воїнів.
На урочистостях виступає Калинівський міський голова Василь Поліщук
-Завдяки таким людям, як наші герої, стійким, мужнім, патріотичним, Україна вистояла, - зазначив Калинівський міський голова Василь Поліщук. –Пам’ятаймо їх та їхній подвиг.
