Щоб зберегти традиції, звичаї, автентичну культуру, у Вінницькій області створили перелік елементів нематеріальної культурної спадщини. Цей перелік щороку розширюється, поповнюється новими елементами, які представляють громади, які прагнуть зберегти місцеві традиції - стравами, ремеслами, технологіями виготовлення певних виробів, звичаями тощо.
У Калинівській громаді створили свій, місцевий, перелік елементів нематеріальної культурної спадщини.
-Робота з цієї проблематики значно активізувалася з 2019 року, коли на Вінниччині з’явився обласний перелік, - розповідає працівниця Центру культури і дозвілля Калинівської міської ради Олександра Дорош, яка опікується нематеріальною культурною спадщиною. – Спочатку це було на рівні області, а тепер ми створили і свій місцевий перелік.
Олександра Дорош
Першим елементом місцевого переліку нематеріальної культурної спадщини Калинівської громади стала технологія виплітання дідухів у селі Мирному.
Технологію виплітання дідухів у с.Мирному занесли до обасного переліку НКС
Згодом до переліку додали оберегову традицію на Зелені свята у Корделівці. До речі, ці два елементи занесли і до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Такі обереги із зілля роблять у Корделівці на Зелені свята.
А ще до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини у 2021 році внесли «Традиції випікання Байківських весільних короваїв» у сусідній Іванівській громаді.
Майстриня випікання обрядових хлібів Лілія Ступак з Байківки.
А кілька днів тому місцевий перелік поповнився ще одним елементом під назвою «Павлівська квасоля».
Квасоля - це ритуальна і повсякденна страва, яку готують у селі Павлівці. Як ритуальну страву її обов’язково готують на поминальні обіди, в окремих родинах її готують і на Святвечір. Квасолю, в залежності від того пісний чи скоромний день, готують з грибами, рибою, або із м’ясом.
Як зазначає Олександра Дорош, місцевий перелік нематеріальної культурної спадщини неодмінно поповнюватиметься новими елементами.
- На жаль, до наших днів мало збереглося традицій та обрядів у їхньому первісному стані, - каже Олександра Дорош. - А ті, що збереглися, то люди думають, що це щось неважливе, буденне, а насправді це може бути неоціненний духовний скарб. Наприклад, у Дружелюбівці збереглася традиція поминального обряду на розгори. Працівники культури громади – клубники, бібліотекарі – працюють над тим, щоб якомога більше виявити ось таких збережених традицій. Прагнемо, щоб кожне село нашої громади було представлене у місцевому переліку або традицією або стравою. Зараз в роботі більше десяти елементів, якими ми хочемо поповнити місцевий перелік нематеріальної культурної спадщини. Сподіваємось, що їх буде більше.
Чим більше працівники культури виявлять таких духовних скарбів, тим більша вірогідність їх збереження для наступних поколінь.
- Наше завдання - зберегти місцеві традиції, обряди, ремесла страви, -каже Олександра Дорош. – Зараз потрібно терміново віднайти тих людей, котрі ще володіють і застосовують в житті і побуті народні звичаї, ритуали, зберігають традиції, характерні для нашого регіону. Запрошуємо до співпраці всіх, хто володіє хоча б якими відомостями про традиції нашого краю. Давайте збережемо і передамо нащадкам найцінніші скарби народу які наші попередники плекали віками. Адже наші традиції - це те, що робить нас унікальними.
