Депутати Калинівської міської ради ухвалили рішення про перейменування у громаді топонімів, які раніше носили російські та комуністичні назви.
То ж тепер невелика вулиця у Калинівці, яка раніше носила ім’я російського поета Лермонтова, перейменована на честь видатної українки, письменниці, фольклористки, громадської діячки Олени Пчілки.
Олена Пчілка - це псевдонім Ольги Петрівни Косач (в дівоцтві Драгоманової).
Вулиця Олени Пчілки у Калинівці
На інтернет-карті зазначена уже нова назва вулиці
Олена Пчілка була рідною сестрою українського публіциста, філософа, громадського діяча Михайла Драгоманова, дружиною українського юриста, громадського діяча Петра Косача, матір’ю видатної української поетеси Лесі Українки.
Олена Пчілка (ліворуч) та Леся Українка або Ольга та Лариса Косачі
Родина Косачів належала до аристократії, але всіляко підкреслювала свою українськість. В родині було шестеро дітей, усі вони розмовляли українською мовою, носили українські строї.
«Власне я завше окружала дітей такими обставинами, щоб українська мова була їм найближчою», - писала Олена Пчілка. А ще «…чи дитина виросте приятелем, чи ворогом України, се багато залежить од виховання».
Ольга Косач була послідовною в обстоюванні національної ідеї, була віддана українській справі, часом її навіть називають матір'ю українського націоналізму.
У 1903 році у Полтаві відкривали пам’ятник Іванові Котляревському. Ця подія перетворилася на велику національну акцію, де були присутні діячі української культури - Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Панас Мирний, Василь Стефаник, Володимир Самійленко, Олена Пчілка, Микола Лисенко, Іван Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, Борис Грінченко.
Українські письменники у Полтаві (1903р.) Олена Пчілка стоїть у верхньому ряді.
Олена Пчілка єдина виступила на відкритті пам’ятника українською мовою, порушивши категоричну заборону, встановлену царською владою.
«Представники влади були так заскочені, що її навіть не зупинили… Факт, що серед громадно зібраних вершків інтелектуального українства лиш одна жінка здобулася на цю моральну відвагу, свідчить яка сила крилася в отій «дивачці»! - писав про Олену Пчілку публіцист та ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов.
У 1905-му була у складі української делегації, що на зустрічі в Санкт-Петербурзі з головою ради міністрів Сергієм Вітте вимагала відмінити заборону українського друку і шкільництва.
Олена Пчілка відома не тільки як письменниця і публіцистка, а й як фольклористка та етнографиня. Вона їздить по селах, записує українські пісні, змальовує орнаменти для вишивання, чому присвятила свою першу науково-етнографічну працю «Український орнамент». Це була фундаментальна праця, де зібрані 298 зразків вишивок, 31 таблиця візерунків, 23 візерунки для писанок.
Олена Пчілка запровадила моду на український одяг серед інтелігенції
Олена Пчілка належить до родоначальників української дитячої літератури. Вона авторка численних поезій, казок, оповідань. Її віршик про ведмежатко вважають класикою української літератури для дітей.
«Чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» - хто з нас з дитинства не знає віршика «Ходить гарбуз по городу? А цю перлину українського фольклору записала й зберегла для наступних поколінь саме Олена Пчілка.
Олена Пчілка сприяла популяризації творів нашого земляка Степана Руданського. Це вона за свій кошт видала у 1880 році книгу під назвою «Співомовки С. Руданського», яка містила 28 віршів поета.
Фото із книги: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1
Видана нею книга була підписана криптонімом «Н-й. Г. Волинський», що означало — «невеличкий гурток волинський». Слід знати, що «Н-й Г-ъ Волинський»– це, власне, Олена Пчілка. Це було перше видання творів Степана Руданського.
«Що до мови в творах Руданського, то не знаємо, яку можна знайти їй догану: мовою своїх творів Руданський не оступиться перед найкращими письмовцями українськими», - писала Олена Пчілка.
