-Це діжа моєї бабці Хими, у ній бабуся завжди місила тісто на хліб. Раніше я її часто возила на різноманітні виставки, але коли побачила, що можу її втратити, перестала. Чоловік її полагодив і тепер вона стоїть тут, - Лілія Ступак розповідає про один із найдорожчих її серцю експонатів домашнього музею.
-А ось це - вишиття моєї мами, а це наші родинні хустки, а це мої вироби, - перераховує одну за одною річ майстриня з Байківки.
Лілія Ступак серед експонатів домашнього музею.
Лілія Ступак зібрала у домашній колекції чимало предметів старовинного побуту, а також виробів сучасних майстрів, з якими часто буває на етнографічних виставках, фольклорних фестивалях. Є у її колекції вироби майстрів з Гущинець - вироби з лози родини Ігушевих, кераміка місцевих гончарів.
Серед експонатів домашнього музею є вироби і самої Лілії Ступак – знаної у нашому краї коровайниці, майстрині з випікання хліба, а ще носійки нематеріальної культурної спадщини.
Ллія Ступак та начальниця обласного управління культури Ольга Дернова
Адже традиції випікання Байківських весільних короваїв ще у 2021 занесені до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини, а у 2023 року, багато в чому саме завдяки багаторічній діяльності Лілії Ступак, обрядові хліби Вінниччини занесені до Національного переліку НКС.
-Зараз доволі часто можна почути вислови про відродження тих чи інших традицій, - каже Лілія Ступак. – Я їх не відроджую, бо скільки себе пам’ятаю – я цим живу, це - частина мого життя. Моя бабуся пекла хліб, я багато чого від неї навчилася і от уже більше тридцяти років сама печу короваї, інші обрядові хліби. Я продовжую те, що було у традиціях нашого народу раніше.
Домашній музей Лілії Ступак це не лише місце зберігання сімейних реліквій та виробів місцевих майстрів, але й творча майстерня. Тут Лілія Ступак проводить майстер-класи з виготовлення виробів із тіста.
Впродовж останнього часу значно зріс інтерес людей до місцевого туризму. Багато хто зрозумів, що не обов’язково їхати десь далеко, аби побачити якісь цікавинки. Багато цікавого є поруч, головне – уміти його побачити.
Туристичних «магнітів» - місць, які приваблюють любителів подорожей – на Вінниччині предостатньо. Одним з таких «магнітів» є оселя Лілії Ступак у Байківці. Впродовж останніх місяців сюди часто заїжджають туристичні групи.
-Екскурсоводи, які возять екскурсійні групи, звідкись дізналися про мою діяльність і запропонували аби я розповіла людям про традиції випікання хліба, показала, що я вмію, - каже Лілія Ступак.
Тож тепер місцевий туризм став частинкою життя Лілії Ступак.
-Приїжджає група туристів, - розповідає майстриня, - і ось тут, серед цих експонатів, все відбувається – люди місять тісто, виготовляють з нього різні вироби. Часом співаємо пісень, які співали коровайниці на весіллі. Для багатьох людей такі традиції стають справжнім відкриттям.
-Далі група їде у Хомутинці, у музей Степана Руданського, Пиків, Іванів, а я тим часом випікаю те, що вони зробили, - каже Лілія Ступак. - На зворотному шляху вони повертаються сюди і уже смакують готовими виробами –тими, що зробили самі, і тими, що спекла я. Також багато хто фотографується серед експонатів мого домашнього музею, або я облаштовую спеціальні фотозони із хусток чи рушників.
Лілія Ступак на виставці у Національному музеї народної архітектури та побуту у Пирогові.
Ось так місцевий туризм увійшов у життя Лілії Ступак і тісно переплівся із народною традицією та її улюбленим заняттям. А майстриня не лише зберегла давні традиції випікання обрядових хлібів, які завдяки їй стали частиною нематеріальної культурної спадщини, але й популяризує їх.
