У День української писемності та мови відбувся щорічний Радіодиктант національної єдності. Цього року вінмав назву «Треба жити!»
Текст диктанту написала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читала його в ефірі Українського радіо акторка Наталія Сумська.
Українці писали диктант вдома, у бібліотеках, школах і навіть на науковій станції в Антарктиді.
Писали Радіодиктант національної єдності і у Хомутинцях - рідному селі авторки тексту Євгенії Кузнєцової.
У цьому селі минули дитячі роки Євгенії, тут вона навчалася у місцевій школі, у Хомутинцях мешкають її мама та бабуся. Євгенія часто приїжджає у Хомутинці і навіть відновлює хату своєї прабабусі. Письменниця не раз говорила, що саме тут, у Хомутинцях, черпає натхнення.
Євгенія Кузнєцова
Організувала хомутинчан до написання Радіодиктанту національної єдності бібліотекарка Наталія Смалківська, а бібліотека у Хомутинцях стала місцем написання диктанту.
Бібліотека у Хомутинцях стала місцем написання диктанту
-Ми у селі з цікавістю спостерігаємо за творчістю Євгенії Кузнєцової, радіємо її успіхам. У нашій сільській бібліотеці є її книги – «Спитайте Мієчку», «Драбина», дитяча повість «Одинадцять помідорів і один маленький». Ці книги мама Євгенії Тетяна Андріївна передала бібліотеці як подарунок письменниці, - розповідає Наталія Смалківська. - Коли стало відомо, що авторкою тексту цьогорічного диктанту буде Євгенія Кузнєцова, у мене відразу ж з’явилася ідея спільно з односельчанами писати диктант. У такий спосіб ми хотіли бути солідарною із Євгенією. Ми писали у вузькому колі – працівники культури, працівники старостинського округу, колишня вчителька початкових класів, бухгалтер сільгосппідприємства, але, думаю, якби запропонувала більшій кількості людей долучитися до написання диктанту, вони б приєдналися.
Наталія Смалківська
Текст цьогорічного диктанту, видається, був дуже характерним для Євгенії Кузнєцової. Емоційно забарвлений, із гумором, вкрапленнями цікавих слів.
Як зазначила Євгенія Кузнєцова, вона намагалася задати такий тон текстові, щоб «він був не занадто печальним, щоб він не заставив нас розплакатись навіть під час диктанту національної єдності».
Наталія Смалківська каже, що текст, написаний Євгенією Кузнєцовою, їй сподобався.
-Дуже життєствердний текст, - каже Наталія Павлівна. – Хоча був момент, коли хотілося розплакатись – на тому епізоді диктанту, де йшлося, що матеральне – крихке, а справжнім є те, «за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов».
