Калинівчанка Валентина працює в Італії. Повернутися в Україну не мала змоги, то ж залишилася у цій охопленій коронавірусом країні.
-Я працюю у муніципалітеті Салара, регіон Венето, це у північній Італії. Це сусідня область з Ломбардією, яка найперша була охоплена коронавірусом, - розповідає Валентина кореспондентові Калинівка Сіty. –У нас відразу оголосили карантин. Закрили школи, університети, обмежили роботу кав’ярень, барів, ресторанів. Вони стали працювати з 6-ї ранку до 6-ї вечора. Для італійців, які звикли своє дозвілля проводити у таких закладах, це було доволі незвично. Для них це було доволі складно, сидіти вдома. Але усе це було зроблено, щоб зменшити активність людей, щоб вони менше контактували, менше виходили. Ресторани хоч і працювали у визначений час, але у них дотримувались правил безпеки – тримали безпечну відстань, не менше одного метра.
Церква святого Валентина у Саларі
Аптеки і продуктові крамниці працювали. Щоб чогось у них не вистачало, чи щоб хтось нагнітав ціни – такого не було. В супермаркетах спочатку людям роздавали серветки для дезінфекції рук. Згодом, коли ситуація із захворюванням стала наростати, просили спеціально помити руки.
По телевізору особливу увагу звертали на дотримання правил гігієни і профілактичних заходів. Спочатку наголошували на необхідності часто мити руки, не торкатися руками обличчя. Потім поряд з цим почали робити наголос на тому, що не варто виходити з дому.
Безлюдна вулиця італійського міста
І треба сказати італійці до цих рекомендацій дослухалися, без зайвої необхідності з дому не виходили. Хоча для них це було дуже складно, адже вони звикли ходити до рідних в гості, цілуватися з рідними при зустрічі, а тут такі обмеження. За межі муніципалітету могли виїхати тільки ті, хто мав спеціальний дозвіл, хто працював за його межами.
На вулиці італійського міста майже немає людей
У минулу п’ятницю запровадили дуже суворий карантин. Працює тільки продуктовий магазин і аптека. Все закрите: цвинтар, парки. В магазин може піти один член родини, який має дозвіл. На вулицю ніхто майже не виходить. Усі зрозуміли наскільки це серйозно, особливо коли щодня вмирає більше 350 людей.
Коли український уряд оголосив про евакуацію співвітчизників з Італії, виїхати звідси було уже практично неможливо. Найближчі великі міста, Венеція і Верона, розташовані звідси на відстані 80-90 кілометрів. З Верони літаки в Україну не літають, Венеція закрита, Мілан у сусідній області закритий також, добратися до Мілана неможливо - все закрито, нічого не ходить.
То ж залишаюся в Італії. Раніше планувала приїхати додому на Великдень, але через епідемію змінила свої плани, щоб нікого не піддавати небезпеці. А тепер ситуація ще більше відкоригувала плани. Переконана, що вчинила правильно, аби не їхати в Україну. Краще уже перебути тут.
Усі сподіваються, що ситуація поліпшиться і епідемія минеться.
