Коли душа рветься на сцену: як сальницькі листоноші стали артистками

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

За зачиненими на обідню перерву дверима відділення поштового зв’язку діється щось незрозуміле.

-Хіба це правда, кумонько?

-Правда, правда. Сама бачила! Мої сусіди цілий день граються у схованки. Вранці жінка ховає пляшку від чоловіка, а коли він знайде її і вип’є — ховається сама.

-Це у дівчат репетиція, — посміхаються місцеві жителі. — Вони у нас артистки.

Кілька хвилин, двері відчиняються і імпровізована сцена перетворюється на відділення поштового зв’язку, а веселі кумоньки стають начальником поштового зв’язку Сальника Лідією Старовою та листоношею Людмилою Ткаченко.

З чого все почалося

А почалося все п’ять років тому, коли на святковому концерті до 8 Березня сальницькі листоноші вперше вийшли на сцену. Їх виступ став дебютом аматорського театрального колективу «Жартівниці».

- Мої дівчата — це справжня знахідка, — керівник колективу, директор Сальницького будинку культури Наталя Ніколайчук розкладає на столі газетні вирізки, фотоальбоми «Жартівниць» та дипломи. — Вони ще й співають у нашому ансамблі «Водограй». Жоден концерт не обходиться без їхньої участі.

Наші жарти, як ковток чистої води, вони допомагають забути про невеликі зарплати, про інші буденні проблеми

За п’ять років існування «Жартівниць» у його складі відбулися зміни і тепер замість Наталі Димчук, яка пішла на пенсію, у колектив влилася нова листоноша — Наталя Гедз. І хоч жінка змінила професію, але своїм «жартівницям» залишилася вірною. Тепер Лідія Старова, Людмила Ткаченко та Наталя Гедз виступають утрьох.

Калинівка City
Калинівка City
Калинівка City
На сцені Лідія Старова та Людмила Ткаченко стають кумами

Разом вони не лише тішать своїх односельчан, а й виступають на районній сцені — на фестивалі гумору «Пиків сміється», Всеукраїнському святі сатири та гумору ім. Степана Руданського, беруть участь у святкових заходах в сусідніх селах, їздять з благодійними концертами в обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та похилого віку.

-Якщо дівчат немає на концерті, чи якось їм не вийшло поїхати в пансіонат у Вінницю, про них запитують, цікавляться чому їх не було. Наших «Жартівниць» люблять і чекають на нові виступи, — додає Наталя Ніколайчук. — А люблять їх, бо вони жартують про наше життя, про село, про людей, які довкола нас.

Жарти та сміх допомагають і в роботі, і в житті

З Людмилою та Лідією розмовляємо на їхньому робочому місці — у відділенні поштового зв’язку. Вони розповідають про свій колектив, декламують уривки зі своїх сценок. І за цей час ще й встигають видати пенсію та посилку.

А робота залишається на першому місці Калинівка.City

- Я з дитинства люблю сцену. У школі, а потім вже й в інституті, займалася танцями, а коли «виросла» з танців — почала співати, — розповідає Лідія Старова, перебираючи стопку газет. — Спочатку співала у колективі «Джерело», а тепер виступаю у «Водограї» та «Жартівницях». А Людмила — природжена артистка, вона тільки виходить на сцену і люди вже починають сміятися.

Жарти та сміх допомагають жінкам і в роботі, і в повсякденному житті, адже їм доводиться працювати з різними людьми і знаходити з ними порозуміння.

-Треба до кожного знайти підхід, щоб і газету передплатили, і товар, який нам видають для реалізації, купили. У мене газети читають навіть незрячі, — посміхається Людмила Ткаченко, — є один такий дідусь, який постійно просить виписати газету, яку йому читає дружина. Мої бабусі, яким я розношу пенсію, це найактивніші наші глядачі, вони не пропускають жодного концерту.

Вокальний ансамбль "Водограй" Сальницького будинку культури

Окрім роботи у поштовому відділенні у кожної вдома ще й господарство, город. Де знаходять ще й час на репетиції та виступи?

-А ми репетиції проводимо прямо тут, у відділенні зв’язку, під час обідньої перерви і у вихідний, — продовжує Людмила Ткаченко. — Якось бабуся зайшла до нас погрітися, сиділа, слухала. А треба, то й вдома біля корови співаю, сусіди вже звикли до таких концертів.

Під час розмови Людмила встигає скласти сумку листоноші.

-Вибачайте, бо вже час піджимає, треба розвозити пенсію, — листоноша сідає на велосипед і вирушає у село. Несе своїм односельчанам пенсію та веселе добре слово, на яке сьогодні часто також дефіцит.

 

 

Коментарі:

Останні новини