Як і де одягаються студентки Калинівського технологічного коледжу

Як виглядати стильно та модно? Де краще придбати одяг? Які тенденції сучасної моди? Відповіді на всі ці питання Калинівка City шукала у Калинівському технологічному технікумі. Тут навчають майбутніх дизайнерів одягу, технологів швейного виробництва, майстрів перукарського мистецтва. То де ж іще шукати правди?

Дівчата, яких зустріли на подвір’ї навчального закладу, розповіли який стиль одягу обрали для себе, де і за скільки купують власний одяг та порадили нашим читачам як залишатися привабливою.

Ольга Морозовська — майбутній дизайнер

Для мене головне, щоб було тепло і зручно, тим більше, що на вулиці зараз дуже похолодало.

Одяг купую у звичайних магазинах, за помірними цінами.

Ось це пальто пошила сама. Воно обійшлося мені десь в 600 гривень. Кофту також в’язала сама, за нитки заплатила 250 гривень. Штани купила вдома, в Хмельницькій області, за 250 гривень, чобітки там же за 1200. Перевагу надаю рюкзакам, свій купила у Хмельницькому на ринку.

Я хочу порадити обирати для себе одяг, який не буде підкреслювати ваші недоліки, а навпаки, буде їх приховувати. Навіть найдорожчий бренд буде виглядати потворно, якщо він не личить вам

Наталя Реверчук — майбутній технолог швейного виробництва

Перевагу надаю одягу витонченому, середньої довжини, елегантному. Він має підкреслювати фігуру, жіночність. Для себе шию сама. Щось побачу у магазині, добавлю свою родзинку і маю кінцевий результат.

Тому сьогодні на мені фактично весь одяг, який я пошила сама — пальто, спідниця, кофта.

Пальто обійшлося мені десь у тисячу гривень, спідницю шила з матеріалу, який купувала раніше, тому не пам’ятаю його вартості. Кофта десь трішки більше 200.

Взуття купую у магазині, можу придбати і на базарі.

Ганна Кравець — майбутній технолог швейного виробництва

Я люблю класичний стиль, більш повсякденний, вуличний. Більше люблю зручні речі, приємні на дотик. Якщо одяг гламурний, ажурний, але в ньому не зручно, я його не одягну. Люблю класичні кольори, які можна поєднувати між собою.

Пальто я пошила власноруч, воно обійшлося мені десь в 1000 гривень. Кофту купувала в інтернет-магазині мама, але вона їй не підійшла, а мені в самий раз. Джинси — масового виробництва. Чобітки теж з інтернет-магазину.

Я люблю купувати одяг в інтернет-магазинах, тоді знаєш, що такого більше ні в кого не буде.

Більше ходжу з сумками, але чомусь рюкзаків у мене більше.

Завжди звертаю увагу на самі речі, а не на виробника. Якщо мене влаштовує якість і їх вигляд — це моє.

Я думаю, що кожному потрібно мати свою точку зору на речі і від цього відштовхуватися. Якщо ти хочеш виглядати яскраво і стильно — можна замовляти речі в інтернеті. Хто полюбляє більш класичний стиль — тут краще йти за покупками до магазину чи на базар. А для людей з нестандартними формами, краще звернутися до майстра та пошити одяг на замовлення

Олександра Ліщанюк — майбутній технолог швейного виробництва

Мій одяг має бути простим, бо багато ходжу. Влітку люблю романтичний одяг — спідниці, сукні.

Зимове пальто шила сама, на нього витратила 1200 гривень. Жакет і кофтину купувала вдома — в магазині в Немирові. Лосини і взуття придбала у Вінниці, в магазині.

Інтернету не дуже довіряю, а на базарі якість не та, та й ціни захмарні. А от в магазині можна вибрати хороші речі і за нормальною ціною.

Хочу порадити дівчатам і жінкам залишатися жіночними, не боятися одягати сукні та спідниці. Бо зараз молодь частіше надає перевагу спортивному одягу — джинсам, штанам

Ольга Горіна — майбутній дизайнер

Я надаю перевагу кежуал, бо в мене дуже насичене життя.

На першому місці, при виборі одягу, у мене комфорт — захист від вітру, холоду, дощу, бо здоров’я це головне.

І важливо також як я виглядаю. Для мене не головне бути модною, а головне бути стильною. Як казала Коко Шанель: «Мода перемінна, а стиль — це особливе, це те, що залишається з нами назавжди».

Мій повсякденний стиль складається з кросівок, джинсів, футболки і рюкзака. Але я також люблю обтягуючі спідниці, спідниці-олівці, сукні, але під них не боюся носити кросівки, або якесь «дике» взуття. Коли мама свариться, що я дівчинка, а дівчинці не можна так одягатися, кажу, що я дизайнер, а дизайнеру можна.

Це стереотипи ще радянських часів. Люди не розуміють, що зараз краще бути в комфорті, ніж в якихось туфлях на два розміри менших, але на шпильці. Я не боюся поєднувати непоєднуване, бо воно виглядає гарно. Хто раніше носив кросівки з спідницею чи джинси зі стразами, а зараз це сприймається нормально.

Сьогодні я одягнена у свій плащ, який пошила на практиці. Він модної довжини, до середини ікри, модного оливкового кольору і досить практичний. Зараз в моді декоративний силует. Тут є глибокі кишені, пасок, який підкреслює мою тонку талію.

Кофточка — це я з мами «зняла». Вона на два розміри більша за мене, але мені в її кофтинках дуже зручно.

Джинси я купила у Польщі, в Кракові, коли була там по обміну студентів. Купила за 340 гривень, ще дешевше, ніж у нас в Україні.

Кросівки — це найдорожча річ в моєму сьогоднішньому образі. Їх я придбала у Вінниці в спортивному магазині майже за 2 тисячі гривень. Мама вчила, що на взутті не варто економити, як і на спідній білизні.

У мене в колекції сім сумок: три сумки-мішки, які були раніше у моді, і чотири класичні. І ще маю десь 24 рюкзаки, які я міняю під настрій і образ.

Молоді до 30 років я б порадила не боятися залишатися собою. А старшим — не боятися бути на рівні з молоддю. Світ рухається вперед і коли людина виглядає не тільки гарно, а й стильно, за нею приємно спостерігати, стильний одяг додає впевненості у собі

Читайте також: Як у Калинівському технологічному коледжі торгують професіями