Кажуть, що ім’я людини впливає на її характер. А що про це думають Андрії, які 13 грудня святкують свій День ангела? Журналісти Калинівка City поспілкувались із відомими Андріями Калинівщини та розпитали чому їх назвали цим ім’ям та як святкують День ангела.
Андрій Грибовченко
— начальник відділу культури і туризму Калинівської райдержадміністрації:
13 грудня не лише мій день ангела, а ще і день народження. Мама розповідала, що коли у неї почалися перейми, в 1958 році, знайомий лікар-гінеколог сказав, що сьогодні буде або Андрій, або Андріїха. Так і вийшло.
Щороку ми святкували мій день народження 13 грудня, але у свідоцтві про народження чомусь було записано 4 січня 1959 року. Лише після служби в армії я виправив помилку та отримав свій законний день народження.
13 грудня святкуємо як подвійне свято: і мій день народження, і Андрія. Святкуємо з калитою, усіма традиціями — їдемо на коцюбі, кусаємо калиту.
До речі, маю ще одного Андрія — онука. Він народився наприкінці листопада, але вирішили назвати його Андрієм. Маємо не лише однакові імена, а й схожі характери, захоплення. Андрій займається у музичній школі, любить музику.
Андрій Вовк
— Сальницький сільський голова:
Я народився 26 грудня, але батьки вирішили мене назвати Андрієм.
Андрія святкую з дитинства. Пригадую, як до нас завжди приходили родичі, приносили калиту. Мама також пекла калиту. Усім, а особливо дітям, було весело і цікаво. Ми їхали на коцюбі, кусали калиту, хто сміявся, того мастили помадою або сажею.
Дитинство пройшло, а свято залишилося. Андрія святкую і досі, і обов’язково з калитою. Хоча сучасна калита відрізняється від тієї, калити, що була у дитинстві. У ній більше здоби, вона пухкіша, але смак з дитинства не забувається.
Андрій Пугач
— депутат Калинівської районної ради:
Батьки розповідали, що назвали мене на честь батькового діда, він теж звався Андрієм, був сильним і розумним. Батько хотів, щоб його син був таким теж. А з часом я дізнався, що моє ім’я не випадкове. Я народився 14 жовтня, на Покрову Пресвятої Богородиці. За однією з версій, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян.
Андрія святкую щороку. Обов’язково купую калиту, правда, не підвішую її, а просто пригощаю гостей.
Андрій Літушко
— директор НКВ ЗОШ І-ІІ ст. — дошкільного навчального закладу с.Шепіївки:
Ім’я не вибирали сама доля назвала мене так, адже в цей день я народився і жодних вагань у батьків стосовно того як мене назвати не було. Захист свого янгола-охоронця відчуваю з дитинства. У п’ять років я важко захворів і потрапив у лікарню саме у грудні, на свій день народження. І думаю, що саме мій янгол-охоронець і врятував мені життя. Потім були ще випадки, коли я відчував його підтримку.
Святкування дня народження не обходиться без калити. Маємо фотографії у сімейному альбомі, де ще маленька донечка, сфотографована з калитою, коли її кусає. Але традиції трішки змінили, мастимо не сажею, а сметаною, щоб було смачно.
Андрій Андрейко
— директор Калинівського районного центру практичної психології й соціальної роботи «Довіра»:
Мама розповідала, що їй сподобалася співзвучність мого прізвища Андрейко з ім’ям Андрій, от і назвали мене так.
Андрія святкую щороку, обов’язково печемо калиту, приношу її на роботу пригощаю колег. От вже телефонують, питають коли буде калита.
Я вважаю, що ім’я, безумовно, впливає на характер людини. Воно несе інформаційний код, програмує її на успішність, на результат.
Андрій Олійник
— директор відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань:
Мене назвали Андрієм на честь мого діда по маминій лінії. Його також звали Андрієм і він також був Петровичем. Ми жили з дідусем в одному будинку, він був доброю і гарною людиною. Я не знаю, коли у діда був день народження, але всі діти, родичі сходилися до нього на Андрія.
А тепер, коли дідуся немає в живих, традиції не змінилися, всі приходять на Андрія вже до мене. Святкуємо обов’язково з калитою.
Андрії у нашому роду не переводяться. Мій син народився на Михайла, тому він Михайло, а в брата син — Андрій.
Андрій Сацута
— вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівки, переможень районного конкурсу «Вчитель року — 2019»:
Народився у червні, але восьмирічний двоюрідний брат попросив батьків, щоб мене назвали Андрієм.
Святкувань не люблю. Завжди святкуємо у тихому сімейному колі. А останні роки — серед кмітливих учнів, частенько з ними й калиту кусаємо, і крейдою малюємось.
